Закон «Купуй українське»: корупція у красивій обгортці

Разом із прийняттям держбюджету-2018 депутати проголосували у першому читанні скандальний тендерний закон


Прийняття держбюджету на 2018 рік минулого четверга прогнозовано затьмарило інші важливі рішення, ухвалені в цей день депутатами. Серед проголосованих і законопроект №7206 з незвично красивою назвою «Купуй українське, плати українцям». Ухвалений він лише у першому читанні, але вже спровокував скандал, який загрожує репутації держави, пише Главкор.

Вперше проект закону, розроблений групою депутатів на чолі з головним радикалом Олегом Ляшком, був включений до порядку денного 14 листопада. Тоді Мінекономіки, громадські організації, представники бізнесу та низка депутатів оперативно сформулювали до нього низку  істотних зауважень.

Основне завдання проекту, на думку його розробників, — це стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва. Проте спосіб реалізації цієї «підтримки» чомусь обурює навіть урядовців, які б мали радіти таким ініціативам. У Мінекономіки впевнені, що новий закон може поховати набуті «здобутки системи Prozorro» та стати черговою корупційною діркою для розкрадання державного бюджету.

 

Солодка казочка

У пояснювальній записці до закону «Купуй українське…» його автори переконують у позитивних змінах, які несе документ для вітчизняної економіки. Українцям обіцяють розвиток малого та середнього бізнесу, зростання зарплат, створення робочих місць, збільшення податкових надходжень, поліпшення торговельного балансу та ще купу «економічних див».

«Цей закон стане реактивним двигуном нашої економіки, щоб гроші платників податків працювали на українську економіку. Цей закон в інтересах кожного українця!», — саме так, барвисто та пишномовно, рекламував свій закон Ляшко.

Олег Ляшко

 

Насправді за гучними словами прихована проста суть: проект пропонує надати перевагу вітчизняному виробнику під час проведення тендерів. «Закон пропонує під час тендерів держустанов використовувати показник локалізації в якості найважливішої складової нецінових критеріїв», — розтлумачили у Центрі вдосконалення закупівель.

Такі новації, за словами експертів, відкривають нові неймовірні можливості для корупціонерів. Тобто справа не лише у популізмі, яким часто грішить Олег Ляшко, а й у лобіюванні радикалами інтересів олігархів, зокрема «головного енергетика та металурга країни» Ріната Ахметова, з яким у Ляшка своя історія стосунків.

Нововведення скандального законопроектуЗаконопроект «Купуй українське» пропонує внести зміни до законів «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про публічні закупівлі».

Згідно з аналізом Міністерством економіки проект вводить обов’язкове застосування понять:

  • «приведена ціна» — ціна, на яку впливатиме не лише вартість продукта чи послуги, але і  так звана місцева складова, яка розраховується за складною формулою. Аби довести, що ти місцевий виробник, українським компаніям доведеться зібрати 23 довідки;
  •  «неспеціалізовані закупівлі» — перелік товарів, для яких єдиним критерієм оцінки є ціна, тобто ці товари не будуть оцінюватись за новою формулою . Проте всі інші товари – лише за нею. До речі, цей перелік товарів досі не визначений народними депутатами.
  • учасник може бути позбавлений права брати участь у закупівлях на 90 днів. Процедура позбавлення права, критерії за якими його будуть позбавляти, досі не прописані у законі;
  • проект закону передбачає можливість введення Кабміном обов’язкової попередньої оплати замовником для деяких предметів закупівель.

Вікно для корупції

Як пояснюють експерти Центру вдосконалення закупівель, найбільш важливою частиною законопроекту є пропозиція змінити спосіб розрахунку приведеної ціни при публічних закупівлях.

«Приведена ціна — це показник, на основі якого визначається переможець тендеру в ProZorro. Вона розраховується на основі математичної формули, яку вказує закупівельник. Згідно із законом «Про публічні закупівлі», не менше 70% приведеної ціни має визначати реальна ціна, а 30% можуть визначати інші критерії, наприклад строк гарантійного обслуговування. На практиці, закупівельники практично не використовують можливість вказувати інші критерії окрім ціни. Так, лише 0.,7% завершених закупівель були проведені з використанням нецінових критеріїв», — йдеться у дослідженні Центру.

Автори ж законопроекту наголошують, що при визначенні переможця тендеру не менше 20% має належати критерію місцевої складової та не менше 70% критерію ціни.

Якщо депутати приймуть законопроект №7206, по суті, саме «місцева складова» буде впливати на результати торгів і якщо виробник зможе довести, що він український, то перемога йому забезпечена? Наприклад, якщо імпортер запропонує ціну в 700 тис. грн, а вітчизняний виробник за ідентичний товар запропонує 999 тис. грн, то закупівельник повинен вибрати пропозицію вітчизняного виробника, яка на 43% вища від пропозиції конкурента.

«Красива назва закону маскує цілий ряд шкідливих ініціатив: у будь-якому тендері замовник буде зобов’язаний переплатити до 43% вартості за товар, який за складною формулою визначений кимось як «вітчизняний». Десятки мільярдів гривень пропонується направити обраним олігархам та бізнесменам. Аргументація примітивна — не треба нам німецької техніки на будівництві доріг — Автодор кидав асфальт в ями лопатами в дощ — і має кидати далі. Тільки грошей ми їм більше заплатимо, ніж німцям», — пише перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов, що очолив боротьбу проти законопроекту «Купуй українське…».

 

23 довідки

Законопроект, який нібито, має полегшити життя вітчизняного виробника, на практиці ж ніяк не зробить це життя легшим. Адже, щоб довести місцеву складову при розрахунку цінового критерію треба надати у тендерний комітет 23 довідки. Тобто, довести «вітчизняність» зможуть далеко не всі виробники, а лише ті, хто добре «підготувався».

Для того, щоб скористатися законною пільгою, виробник зобов’язаний документально підтвердити сім складових критерію місцевого походження товару. Це — десятки додаткових довідок, які підтверджують походження комплектуючих, сировини і матеріалів, використаних при виробництві. Крім того, доведеться підтверджувати статус резидента всіх співробітників і надавати документи, що засвідчують країну походження основних засобів, сум амортизації, орендних платежів та ін.

«Ніхто не пробував зібрати такий пакет документації та оцінити трудовитрати на це? А в підсумку відсутність чітких критеріїв доказу «вітчизняності» знову призведе до того, що замовники зможуть з ще більшою нахабністю відбирати своїх постачальників, відсіваючи «чужих», — пояснює справжню мету законопроекту член урядового Національного комітету з промислового розвитку, засновник Ukrainian Fashion Week, власник компанії «Текстиль-контакт» Олександр Соколовський.

Проте і це ще не все: якщо учасник торгів припуститься помилки під час збору необхідних довідок, він буде позбавлений права брати участь у торгах протягом 90 днів.

 

Додаткові витрати бюджету та порушення міжнародних домовленостей

Експерти говорять про те, що замість обіцяного економічного ефекту закон спричинить додаткові бюджеті витрати, негативно вплине на український бізнес та навіть порушить міжнародні домовленості України.

Згідно з аналізом законопроекту, проведеного Міністерством економічного розвитку та торгівлі, потенційні щорічні додаткові витрати державних коштів на проведення закупівель становитимуть $44,9 млрд. Крім того, обрані постачальники будуть мати змогу виставляти ціни на 43% вище ринкових завдяки «місцевій складовій».

«Це вдарить по українських виробниках, малому та середньому бізнесу, який часто не має великих юридичних та бухгалтерських відділів, необхідних для збору документів для тендеру. Постраждають також фірми-дистриб’ютори (українських та іноземних товарів), які не зможуть підтвердити кожну складову виробничої собівартості товару», — прогнозує наслідки прийняття закону почесний президент Київської школи економіки, Тимофій Милованов.

Ще одна проблема – порушення законопроектом Ляшка міжнародних домовленостей.

Згідно із дослідженням Центру вдосконалення закупівель, законопроект суперечить принципам, закладеним в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС та Угоді СОТ про державні закупівлі (WTO GPA). А це може призвести до симетричних заходів з боку інших країн.

«46 країн-підписантів Угоди поставляться негативно до ідеї українських парламентарів використовувати показник локалізації в якості найважливішої складової нецінових критеріїв за правилами законопроекту», — йдеться у дослідженні.

Зазначимо, що на засіданні Комітету 18 жовтня 2017 року Сторони Угоди СОТ з державних закупівель наголосили на недопустимості надання преференцій національним постачальникам в порушення зобов’язань по Угоді.

Та навіть не враховуючи аспект міжнародних домовленостей, експерти вже прогнозують, що через «Купуй українське» іноземні виробники перестануть брати участь в українських тендерах.

«Як наслідок, збільшиться кількість невдалих тендерів та зменшиться рівень конкуренції на ринку. За найгіршого сценарію, компанія може повністю покинути Україну, обсяг інвестицій зменшиться, а люди втратять робочі місця», — переконані у Центрі вдосконалення закупівель.

Джерела ж «Главкому» у коаліції обіцяють, що до другого читання законопроект дійде в принципово іншому вигляді. А дружнє голосування минулого четверга – це лише реверанс у бік Ляшка, який традиційно підставив плече владі, підтримавши цього дня закон бюджет-2018.

В тему: Боевой радикал Ляшко. Часть 1

Юлія Тунік

Закон «Купуй українське»: корупція у красивій обгортці обновлено: Декабрь 11, 2017 автором: Redactor

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий