Хто приватизує квартири податкового університету?

Податковий університет. Головний корпус

Податковий університет. Головний корпус

Ще за часів ректорства Петра Мельника податковий університет побудував та придбав в Ірпені понад 100 квартир.

На це були витрачені чималі державні кошти, – повідомляє сайт Громади Приірпіння.

Так, відповідно до державної програми забезпечення житлом військових та офіцерів податкової міліції, ще в 2004 році по вул. Північній, 79-Б було зведено будинок.

Частину вартості будинку профінансував університет за рахунок власних коштів, які надходили як плата за навчання.

Хоча будинок по вул. Північній, 79-Б здали ще в 2004 році, але,всупереч розпорядженню Кабміну, квартири в ньому не були надані офіцерам та працівникам університету, а незаконно почали використовуватись як гуртожиток.

кабмина пост

Таке використання житла, збудованого для викладачів та співробітників університету, спланували ще до завершення будівництва, оскільки квартири будувались без ванної кімнати, натомість, там було по два туалети.

хаты податковго

Після здачі будинку в трикімнатні квартирі поселяли 16-18 студентів, які розташовувались на двоповерхових ліжках, сплачуючи по 300 грн. на місяць за проживання. До слова, за такі гроші в державних вишах столиці можна проживати по дві-три особи в кімнаті.

Таким чином, надання в оренду житла власним студентам було вигідним бізнесом – за трикімнатну квартиру разом вони разом сплачували близько 5000 грн., що перевищувало комерційну ціну оренди такого житла (мова йде про ціни кількарічної давності).

Деякі квартири згодом звільнили від студентів та надали окремим працівникам в обхід квартирної черги, як “тимчасове” житло в гуртожитку.

У травні 2013 року було прийнято рішення про переведення частини квартир у службові. Потім їх розподілили. Більшість осіб, що отримали квартири, не мала жодного відношення до проходження служби ні в армії, ні в податковій міліції.

Але ще цікавішим (з точки зору обсягів зловживань) об’єктом придбання та розподілу житла стали квартири у будинку по вул. Тургенівській, 50.

хаты податковго1

Один квадратний метр без внутрішнього оздоблення у цій новобудові станом на 2011-й рік коштував державі приблизно 20 тис. грн. У той час як ціна на аналогічне житло в Ірпіні була втричі менша.

Тобто, коштів, яких перерахував університет, вистачило б на будівництво всього 100-квартирного будинку, але, оскільки ціна була завищена, то університету передали лише 30 квартир.

У тендері на придбання будинку на Тургенівській, 50 брав участь лише один учасник. Відділом містобудування та архітектури Ірпінського виконкому було надано висновок, що “зазначеним критеріям і технічним вимогам замовника (університету – прим. авт.) відповідає єдиний житловий будинок, а саме – будинок, що будується за адресою: місто Ірпінь, вулиця Тургенівська, 50”.

(Закупівлю в одного учасника курував одіозний Андрій Новошицький, який у 2012-му році, коли балотувався Мельник, очолював Ірпінську ОВК й якого звинувачували у фальсифікаціях. – прим.ред).

Із 30-ти квартир, придбаних університетом в будинку по вул. Тургенівській, 50, та 14 квартир в будинку по вул. Північній, 79-Б розподілили також не без пригод.

Навесні минулого року питання розподілу житла мали розглянути на спільному засіданні адміністрації університету та профкому.

Тим, хто прийшов на засідання, повідомили, що житло вже успішно розподілено.

Окремим сміливцям, які наважились запитати, хто ж таки отримав нерухомість, і відповідно до яких критеріїв вона була розподілена, повідомили:

“Ті, хто отримали, ті знають!”.

Ні оголошення прізвищ осіб, яким було надано житло, ні голосування за ці кандидатури на засіданні не проводилось.

Зараз Петро Мельник так пояснює ситуацію з незаконним розподілом квартир “Громаді Приірпіння”:

“Та я Вас прошу! Називається брєд сівої кобили в Новогоднюю ночь. Квартир було взагалі 30 там чи 40, а бажаючих – 200. Ви ж розумієте, ніколи не можна задовольнити, якщо 40 квартир, а 200 бажаючих. Правда?Якщо в мене спитаєте, чи нормальні там получили люди квартири, то я скажу – нормальні. Я зараз абсолютно пока на даному етапі не маю відношення“.

мельник

При розподілі житла не перевірялось, чи прописані ці особи в Ірпіні, чи вже мають власне житло, чи відповідають іншим необхідним вимогам для отримання службового житла.

Варто зауважити, що, відповідно до законодавства, службове житло у вищому навчальному закладі може надаватись виключно викладачам та науковцям.

Зрозуміло, що при законному розподілі житла не повинні були страждати і інші співробітники, які пропрацювали не один десяток років, – вони мали отримувати квартири не як службове житло, а у порядку квартирної черги і відразу мали б його приватизувати.

Разом з тим, всі ці квартири заздалегідь було переведено у статус службових.

Далі, спираючись на підроблені протоколи зборів, виконком Ірпінської ради видав службові ордери, а вже через 2 місяці квартири були виведені із статусу службових.

На зборах, нагадаю, кандидатури осіб, яким було надано житло, названі не були, голосування не проводилось.

Управління внутрішньої безпеки Міндоходів виявило, що декілька квартир було розподілено за дачу хабара у розмірі 30-40 тис. доларів (по 500$ за кв.м.), міліція відкрила по цьому факту кримінальне провадження. Щоправда, слідчий необґрунтовано закрив цю справу, але прокуратура згодом відновила провадження.

Продовжуючи “славні” традиції “папєрєдніка”, новим керівництвом університету інформація про осіб, яким було розподілене побудоване або придбане за бюджетні кошти житло, не оприлюднювалась, на запити не надавалась. Така бездіяльність посадових осіб університету визнана рішенням Ірпінського суду неправомірною.

Незаконно розподілене житло університету нові «в.о.» за півтора року так і не повернули.

Особи, що брали участь у шахрайських схемах придбання та розподілу житла, дотепер не покарані та працюють в університеті на високих посадах.

Ряд високопоставлених працівників університету, що незаконно отримали житло, намагаються прискорити приватизацію, щоб унеможливити повернення незаконно розподілених квартир у державну власність.

І ось 19 грудня, на день Святого Миколая, “поважна” житлово-побутова комісія університету, 13 членів якої (із 17-ти) отримали житло у цих будинках, вирішила звернутись до виконкому Ірпеня з проханням щодо видачі на квартири ордерів для постійного проживання. Наступний крок – приватизація.

“А так всі люди нормальні отримали – житло це службове спочатку було, зараз вони по закону мають право на отримання, там звернення, здається, підписати до виконкому і можна перевести  – так закон каже – з службової в постійне користування. Звичайно, кожен хоче щось мати реальне. Я не бачу проблем. Вже ті квартири, якщо вони розподілені, то з них нічого, як то кажуть, не візьмеш. А далі, що там як робиться, то вже далі життя там покаже, що яким чином, якщо щось буде виділяться,” – наголошує в інтерв’ю “Громаді Приірпіння” екс-ректор та екс-регіонал Петро Мельник.

мельник1

Таким чином, корупційна схема розподілу державного житла вже підходить до свого логічного завершення.

Подання прокуратури щодо скасування рішення про виведення квартир зі статусу службових депутати Ірпінської ради відхилили. І блискавично провели засідання комісії з питань житлово-комунального господарства стосовно підтримки звернення з університету.

Для співробітників університету, якими десятки років перебувають у квартирній черзі і не можуть отримати житло, рішення міської влади стосовно надання дозволу на приватизацію житла, і реакція на такі дії з боку правоохоронних органів Ірпеня в умовах відкритого кримінального провадження будуть лакмусовим папірцем, який має продемонструвати громаді, наскільки після революції Гідності очистилась влада та правоохоронні органи в Ірпіні.

P.S.

Проти Нового року, 30-го грудня, на засідання міськвиконкому рішення щодо передачі у постійне користування з правом подальшої приватизації зазначених квартир прийнято.

Члени виконкому так поспішали, що навіть не дочекались висновків перевірки з Державної фіскальної служби  України та завершення кримінального провадження. Аргументація була така: “Оскільки квартири належать університету, то і рішення виконкому приймаються відповідно до рішень адміністрації університету”.

І це при тому, що саме виконком, за законом, має сказати остаточне слово під час розподілу квартир. Про це йдеться у ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування”.

Серед тих, хто отримав дозвіл на приватизацію житла, п’ять осіб вже мали квартири та будинки в Ірпені, двоє давали свідчення про дачу хабара за отримання житла, одна особа вже скористалась своїм правом на отримання службового житла та приватизувала його, одна особа фактично не працювала в університеті на момент отримання житла, а формально рахувалась на пів ставки, четверо не входили до переліку осіб, яким могло надаватись службове житло. Інші чотири особи отримали житло без порушень законодавства.

Єдиний із членів виконкому, хто не підтримав такого рішення, – Ігор Панасюк. Але ще двоє утримались – Андрій Гутник, та Анатолій Кириченко – селищний голова Гостомеля.

І дуже цікавою була реакція міського голови Ірпеня Володимира Карплюка. Пропоную переглянути відео.

Представники прокуратури та міліції на виконком не з’явились, хоч і були попереджені про можливість порушення інтересів держави прийнятим рішенням.

Залишається сподіватись, що після призначення нового виконуючого обов’язки ректора університету Павла Пашка порядок в цьому питанні таки наведуть.

 

Ні корупції!

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий