Вугільні спонсори терористів з Міноборони

минобороны

Квартирно-експлуатаційні підрозділи Міноборони по Україні у жовтні-листопаді укладають угоди на постачання антрациту на десятки мільйонів

 

Військові купують у «прокладок» коштовний антрацит, який видобувають у терористичній «Новоросії». Хоча українське вугілля коштує вдвічі дешевше.

Україна таки буде спонсорувати терористів Донбасу. Це абсолютно логічно витікає з наміру новоспеченого міністра енерговугілля Володимира Демчишина купувати вугілля у державних шахт з зони АТО за умови реєстрації на українській території.
Облишимо словесну еквілібристику і матимемо голий факт – Україна платитиме за вугілля з ДНР/ЛНР. Відповідно хтось з терористів матиме доступ до цих грошей, оскільки у неозброєних шахтарів немає ніякого аргументу у розмові з автоматниками.
Аргумент на користь співпраці з терористами відображається гаслом: «У нас немає, чим палити на ТЕС, тому треба брати усе що є».
Правда, все-таки вибірковість при цьому присутня. Нагадаємо, нещодавно президент Петро Порошенко і генпрокурор Віталій Ярема задушили контракт на імпорт африканського вугілля. Саме вони, через підозру у корупційній маржі в 7-10% змусили постачальника «Монт стіл» розірвати угоду з «Укрінтеренерго» вже у розпал опалювального сезону. При цьому Ярема навіть дозволив собі заяву: «Вугілля, що вони завезли з Південно-Африканської республіки, не горить в наших ТЕС».
Щоправда, Ярема забув розповісти про це Рінату Ахметову, який створив мегастатки на енергетиці та вугіллі. ДТЕК, тільки-но стало відомо про відмову держави від африканського вугілля, вирішив викупити паливо, що вже знаходилось у дорозі. Тобто у Ахметова воно горить, а у Яреми – ні.
Але ми б хотіли розповісти про іншу історію, яка пов’язана з антрацитом ДНР-ЛНР. Вихідний факт простий. Якщо ти зараз купуєш антрацит, то сьогодні цей товар до тебе приїде лише з окупованих територій.
Якщо ти не купуєш вугілля для ТЕС, де в силу технологічних нюансів треба палити саме антрацит, а береш вугілля для якоїсь мікрорайонної чи шкільної котельні, то в тебе є вибір – можна купити вугілля іншої марки. Наприклад, так зване вугілля газової групи. Воно згорить у котлі ще простіше ніж антрацит, оскільки «газовому» вугіллю не потрібен додатковий піддув повітря.
Єдиний нюанс у бухгалтерії. Якщо твоя задача, аби батареї в будинках на ввіреній тобі території були гарячими, то тобі немає жодної різниці що палити, лиш би добути необхідну кількість калорій. Єдине обмеження – паливо не має бути шкідливим для твоєї котельні. Саме тому «газове» вугілля чудово заміняє антрацит – воно не ламає котли і воно горить.
Але є один нюанс. Теплотворність «газового» вугілля нижча від антрациту. Тобто для вироблення однієї калорії «газового» треба спалити більше. І саме цією заковикою пояснюють свою жагу до антрациту деякі опалювальники.
У нашому випадку ми маємо наступне. Квартирно-експлуатаційні підрозділи Міноборони по всій Україні (мова йде за сотні військових містечок) у жовтні-листопаді укладають угоди на постачання антрациту на десятки мільйонів. Останній випадок – це тендер квартирно-експлуатаційного відділу МО в Одесі, який замовив фірмі «Валея» антрациту марки АС на 4,46 млн грн. по переговорній процедурі. Ціна склала 2 898 грн. за тонну, що вдвічі дорожче не тільки від мирних часів, а й від вересневих тендерів.
Разом з тим у тому ж «Віснику державних закупівель» прекрасно видно, як невійськові замовники купують «газове» вугілля вдвічі дешевше. Наприклад, відділ освіти Зміївської райдержадміністрації (Харківська обл.) 25 листопада придбав вугілля марки ДГ по 1500 грн./т.
Тому щоб розвіяти сумніви щодо того на скільки більше треба спалити дешевого «газового» замість дорогого антрациту від терористів і чи буде це економічно вигідно ми звернулись до Романа Жука, керівника фірми «Світ СР» (торгує вугіллям по всій Україні). Ось його розрахунки і висновки на прикладі закупівлі Одеського КЕВ та Білгород-Дністровської КЕЧ Міноборони (тут акцептовано але ще не підписано угоду з ТОВ «Гуд діл» на поставку антрацитового вугілля АМ (13-25) по 3 066 грн./т):
При використанні вугілля для опалення у комунально-побутовій сфері, складностей при переході з антрацитів на інші марки вугілля не буває. Перейти можна як на вугілля близьких марок до антрацитів: пісне (П), слабо спікливе (СС) чи жирне (Ж), теплотворна здатність який є вищою за антрацити, або ж на газову групу вугілля: Г, ДГ, Д. При цьому в Україні йде видобуток вугілля марок П, Ж, Г і ДГ, а також можна імпортувати вугілля марок П і СС, які й раніше були дешевшими за антрацит.
У порівнянні з літом, ціна у виробників зросла. Починаючи із серпня 2014 року – орієнтовно на 100 грн./т при базових показниках рядового вугілля 23% зольності і 8,9% вологи. На вугілля класу 13 і вище зростання ціни у вересні склало близько 500 грн./т у посередників і 200 грн./т – у виробників.
Для порівняльного аналізу потрібно використати такий показник як теплотворна здатність (калорійність) вугілля, заради чого вугілля й використовується.

нг1
*Відпускні ціни встановлені ДП «Вугілля України», ДП «Львіввугілля».
**Відпускні ціни встановлені на підставі договору між ДП «Вугілля України» та ДП «Волиньвугілля».
*** Ціна розрахована при імпорті вугілля з доставкою в будь-яку точку України при курсі міжбанку 15,50 грн/долар.
Усі ціни, позначені зірочками, розраховувалися із врахуванням транспортної складової – 200 грн з ПДВ на 1 тонну.

В приведеній таблиці є очевидним факт: вартість однієї калорії з антрациту, купленого військовими по неконкурентній процедурі, є вдвічі більшою від ціни калорії з «газового» вугілля.
Для розрахунку кількості вугілля, яким можна замінити закуплений антрацит, скористаємося даними, приведеними у таблиці вище.

нг2

Таким чином, при закупівлі антрацитів для Одеського КЕВ та Білгород-Дністровської КЕЧ перевитрати бюджетних коштів становлять:

нг3

Очевидним є факт, що заміна залучених марок антрацитів повністю була б компенсована через закупівлю навіть більшої кількості вугілля вітчизняного газової групи чи імпортного марки ССОМ і призвела б до економії коштів від 37% до 54%!
Ось такі викладки керівника «Світ СР». А ось така картина по осіннім закупівля вугілля для військових містечок по Україні (дані по акцептам з «ВДЗ»):

нг4нг5
Як бачимо, ціна успішно накручується як на дріжджах, мова йде про десятки мільйонів, а постачальниками є дуже вузьке коло фірм. Немає великого сенсу колупатись у цих «прокладках», створених саме під цю ситуацію. Простіше подивитись на ключових персонажів.
Усі регіональні підрозділи підпорядковані Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил України, яке в свою чергу знаходиться у віданні заступника міністра оборони Олександра Ліщинського.
Про давнього знавця тилових схем Ліщинського ми вже писали. Ось тут як він після арешту тендерного хабарника Державної прикордонної служби миттєво перевівся до Міноборони. А ось тут про обшуки і арешти вже на його новому місці роботи.
Кураторів нижчого рівня ми раніше не торкались. Тож не буде зайвим повідомити тім хто не знав і нагадати тим хто знав: керівником Головного КЕУ Міноборони ще з часів Януковича залишилася Яна Олександрівна Грузинська.

грузинская
Раніше пані з таким самим ПІБ працювала заступником управління архітектури Одеської міськради. А наші викладки стосувались саме Одеського та Білгород-Дністровського КЕВів.
Також пані з таким самим ПІБ ще до Одеси була продюсером телестудії «Омега-ТВ» (телепрограма «Імена») Оксани Марченко – дружини Віктора Медведчука. І разом з Марченко мала ще й туристичну фірму «Христофор Колумб тревел».
Звісно, це може бути співпадінням. Але зараз кум Володимира Путіна Медведчук є відкритим противником закупівлі Україною будь-якого вугілля з далекого зарубіжжя.

 

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»

Вугільні спонсори терористів з Міноборони обновлено: Декабрь 8, 2014 автором: Redactor

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий