Узурпація правосуддя по-новому

судВ Україні анонсують проведення судової реформи, яка має позбавити владу незаконних механізмів втручання у процес здійснення правосуддя. Поставивши собі таку ціль, кращі науковці та громадські діячі з групи Реанімаційний пакет реформ (РПР) розробили законопроект, покликаний зміцнити незалежність судів від тиску політиків та суддівського керівництва. Водночас, із його реєстрацією у Верховній Раді Адміністрація Президента (АП) внесла альтернативний проект закону. Прочитавши його, стає зрозумілим, що судова реформа від юристів режиму Януковича Андрія Портнова та Сергія Ківалова – це ще були квіточки. Ягідки ми отримаємо від нововведень соратників нинішнього Глави держави Петра Порошенка.

Цікаво, що спершу законопроект АП з’явився не на офіційному сайті органів влади, а на ресурсі, який багато хто пов’язує з одним із авторів судової реформи зразка 2010 року. Це є дуже символічним фактом. Адже у проекті судової реформи від АП “надбання” Портнова-Ківалова для Януковича не лише зберігаються, а й примножуються. Так, окрім конституційних повноважень призначати на посаду судді вперше і утворювати суди, Президент наділятиметься правом: ліквідувати суди; підписувати посвідчення суддів і голів судів (хоч до призначення останніх він не має жодного стосунку); приймати від суддів присягу (на вірність Президенту?); переводити своїм указом суддів, у тому числі й до всіх судів вищого рівня (Верховна Рада також переводитиме суддів, але по-горизонталі і вниз до місцевих судів). «Іншими словами, кар’єра кожного судді – повністю в руках нового Президента. У цьому, на думку представників АП, полягає право на справедливий суд», — зазначає співавтор проекту судової реформи з групи РПР Роман Куйбіда.
На додаток, окрім посилення повноважень Президента, автори законопроекту від АП запропонували також запровадити кваліфікаційні класи та кваліфікаційну атестацію суддів, за результатами якої їх можна буде понижувати в посаді або звільняти. У свою ж чергу, такі повноваження щодо кар’єрного просування суддів фахівці групи РПР хотіли передати суддівському самоврядуванню. Тому в їхньому законопроекті передбачено створення кваліфікаційних та дисциплінарних комісій при Раді суддів України (РСУЗ, яка сформована за новими правилами. Пропонується, зокрема з’їзду суддів затверджувати списки кандидатів на посади її членів від судового корпусу. Також до цих списків мають подавати своїх претендентів громадські та професійні організації юристів. Після цього із запропонованих кандидатур шляхом жеребкування повинні обиратися реальні члени РСУ. Термін їх роботи в кваліфікаційній та дисциплінарній комісії має не перевищувати одного року.
Такий механізм, на думку представників групи РПР, створює ефект непередбачуваності, що виключає будь-які прояви протекції чи кумівства в цій сфері. Таким чином, пропонується відмовитися від тієї второваної стежини, яка простяглася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) за часів Януковича.
Однак, ці демократичні норми чомусь виявилися не до вподоби представникам АП, які узяли на озброєння пропозиції суддів старої гвардії з вищих спеціалізованих судів, і тому планують передати повноваження зі здійснення кваліфікаційної атестації служителів Феміди саме ВККС. Через шалене навантаження вона буде це здійснювати крізь пальці або ж вибірково. Від чого страждатимуть “неугодні” новій владі судді.
— Сприяти цьому буде й юридична невизначеність підстави для їх звільнення за порушення присяги. Адже сформульована вона таким чином: “суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя”. У законопроекті РПР натомість чітко виписані підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, у тому числі звільнення з посади за порушення присяги, що виключало прийняття будь-яких політично вмотивованих рішень з цього питання», — пояснює Роман Куйбіда.
На його погляд, варто відмовитися й від кваліфікаційних класів і кваліфікаційної атестації у такому вигляді, в якому її хочуть проштовхнути через парламент представники Президента – у першу чергу його заступник Олексій Філатов. Не виключено, що така ідея виникла під тиском працюючих над судовою реформою голів вищих спеціалізованих судів. Адже з її запровадженням вони отримають можливість вказувати членам ВККС, яких колег по цеху, не маючи підстав притягнути їх до дисциплінарної відповідальності, варто позбутися за результатами кваліфікаційної атестації.
Немає в законопроекті АП і норми, за якою б ліквідувалися суди господарської юрисдикції, діяльність яких є частим предметом розгляду ЗМІ. Адже вони, попри набуту славу найбільш корумпованого органу судової влади, розглядають найменшу кількість справ, отримуючи на своє утримання чималі кошти з держбюджету. «До того ж, у їхній компетенції – ті ж самі приватноправові спори, що й у судів цивільної юрисдикції, які виділені лише за суб’єктною ознакою, Процедури господарського і цивільного судочинства не повинні мати принципових відмінностей, — упевнений екс-міністр юстиції, відомий науковець-конституціоналіст Сергій Головатий.
На запитання: чому ж тоді в Україні були створені спеціалізовані господарські суди, він відповів: «Тому що в 90-ті роки – такий крок став необхідним для демонтажу старої радянської судової системи. Однак, життя не стоїть на місці, і сьогодні стало зрозумілим, що слід ліквідувати господарські суди. Ми поринули в атмосферу нечистої на руку буржуазії, яка захопила владу. І не без допомоги господарських судів. Згодом, аби усунути від касаційної процедури ВСУ, за ініціативою Ківалова був створений ще й Вищий спецсуд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Таким чином, роздробили єдину судову систему. Тепер слід це якомога швидше виправляти, створивши судівництво, як системну річ.
Однак, нова влада не лише не збирається скасовувати суди господарської юрисдикції, а й має на меті зменшити кількість апеляційних загальних судів, на які припадає чимале навантаження. Представники ж групи РПР у своєму законопроекті пропонували реорганізувати місцеві господарські суди в окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ, які розглядатимуть, крім цивільних (господарських) спорів, також окремі категорії кримінальних справ, щоб звільнити місцеві загальні суди від шаленого навантаження (у минулому році воно складало 67 справ на одного суддю в місяць, коли на суддю окружного господарського суду припадало лише 17 справ). Але в АП вирішили не чіпати суддів-«господарників».
Як на мене, така позиція продиктована тим, що представники нинішньої влади, серед яких чимало олігархів, прагнуть по-старому у господарських судах вирішувати справи, пов’язані з їхнім бізнесом, – шляхом тиску на суддів з провладних кабінетів або ж попередніх домовленостей. І тут йдеться не лише про Президента України Петра Порошенка, який володіє «фабриками, заводами, газетами та пароплавами». А й безпосередньо його куратора судової реформи в АП Олексія Філатова, який, в супереч закону, поєднує роботу на держслужбі із представництвом комерційних інтересів іноземної державної компанії – латвійської колекторської фірми Reverta.
Через це українцям не варто очікувати демократичних перетворень у судовій системі. Адже навіть, якщо на голосування у Верховній Раді поставлять два законопроекті – від авторського колективу РПР та АП, то не виключено, що законом стане саме останній. Відтак, судді продовжать працювати по-старому, повністю підкорившись діючій владі.

 

Леся Шутко, для ”ОРД”

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий