Прокурори оголосили війну люстрації ?

люстрацияСудді знаходять лазівки, щоб повернути закон  на їхню користь
Правоохоронці, податківці, митники та прокурори, звільнені відповідно до Закону «Про очищення влади», намагаються повернути свої посади, звертаючись у суди. У позовах вони намагаються довести, що закон не досконалий і щодо них прийнято несправедливе рішення.

Під контролем суспільства

Хоч би якими були аргументи, вже є перші судові рішення про поновлення колишніх прокурорів та чиновників на посадах. І кожен з них опиняється у центрі уваги суспільства. Так, днями активісти на чолі з народними депутатами Єгором Соболєвим та Семеном Семенченком приїхали до Харкова вимагати люстрації начальника відділу по роботі з кадрами прокуратури області Володимира Суходубова. Однак Харківський апеляційний адміністративний суд переніс слухання справи правомірності такої люстрації на 2 лютого.

На прес-конференції після судового засідання депутати заявили, що вважають такі дії судді необгрунтованими і спрямованими на затягування розгляду справи по суті. «Насправді затягування суддями виконання їхньої роботи — дуже поганий план. Якщо вони думають, що ми просто приїхали попіаритися і поїдемо — такого не буде. Ми просимо весь Харків знову зібратися 2 лютого перед апеляційним судом. Ми доб’ємося правосуддя у будь-який спосіб, але правосуддя в Україні буде», — зазначив Єгор Соболєв, коментуючи рішення суду в Харкові.

Народні депутати зустрілися з в. о. прокурора Харківської області Артемом Степановим, щоб з’ясувати позицію прокуратури у цій справі. За словами Степанова, прокуратура виконала вимоги Закону «Про очищення влади», звільнивши 23 жовтня 2014 року Суходубова із займаної ним посади. Однак згодом на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада Суходубова поновлено на посаді, після чого прокуратура подала апеляцію на рішення суду.

Не менший резонанс спричинила справа колишнього заступника прокурора Одеської області Максима Занфірова, батько якого працював заступником генпрокурора Віктора Пшонки. Його позов щодо поновлення на роботі слухають в Окружному адміністративному суді міста Києва. Нині у соцмережах активно поширюються заклики до всіх охочих приходити на судові засідання у цій справі.

Від звільнення врятували аліменти

У Міністерстві юстиції зазначають, що судді та чиновники постійно вигадують нові способи уникнення люстрації.

«На Житомирщині суддя Богунського районного суду заборонила звільняти працівника територіального управління обласної Державної фіскальної служби в судовій справі про аліменти. Суддя заборонила звільняти чиновника для забезпечення сплати аліментів до розгляду справи про аліменти по суті», — повідомила директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

За її словами, так чиновники, змовившись із суддями, намагаються залишитися на своїх місцях.

«І йдеться тут не про непрофесійність суддів, а про грубе порушення закону. І такі судді не мають права обіймати посади», — наголосила керівник департаменту.

За даними Міністерства юстиції, у судах перебуває близько 170 справ про поновлення на роботі тих, хто потрапив під люстрацію. Понад половину оскаржень зробили працівники прокуратури. 10% оскаржень надійшли від працівників податкової і фіскальної служб, близько 7% — від працівників МВС. Решта — оскарження звільнень працівниками СБУ та представниками інших органів.

«Майже всі, хто звертається щодо поновлення на роботі, — це прокурори й міліціонери, тобто люди, які мали і нині мають вплив на суди, — зазначає член Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції Карл Волох. — Слід було б скласти реєстр суддів, які самі підпадають під люстрацію і їх ще колись звільнять. З огляду на те, що ці люди мають конфлікт інтересів, не давати їм розглядати справи, які пов’язані з люстраційним законом.

Як задовольнити кадровий голод?

Коментуючи такі судові процеси, політолог Олександра Решмеділова зазначає, що з початку люстрації суспільство чекало, що покарають тих, хто десятиліттями брав участь у «договорняках» та корупційних схемах. Але Закон «Про очищення влади», на її думку, погано координується з чинним законодавством і допускає багатоваріантні тлумачення.

«Саме це спричинило тенденцію, що люстровані чиновники, правоохоронці й прокурори хочуть повернутися у свої крісла, — підкреслила експерт. — При цьому люстрація фактично не прибрала впливу фігур, які негласно або гласно контролювали фінансові потоки, так звану велику рибу».

На переконання Олександри Решмеділової, Закон «Про очищення влади» потребує змін. «У люстрації має бути й інший механізм: не тільки критерії, за якими люструють, а й індикатори, за якими набирають нових людей на посади. Тоді зникне проблема кадрового голоду і не потрібно буде діставати з бабусиної скрині вихованців Кучми. Головне — пам’ятати, що ключовий етап люстрації протягом 2015 року — питання про люстрацію суддівського корпусу».

Заміна колишніх кадрів на нові — це питання номер один, коли йдеться про люстрацію. І щоб розв’язати цю проблему, потрібен системний підхід, каже політтехнолог — керівник департаменту соціального інжинірингу міжнародної компанії «SIC Group» в Україні Катерина Одарченко.

«Є багато способів стати грамотним фахівцем у галузі державного управління або вужчого профілю, — зауважила експерт. — Це класична вища освіта, курси при державних структурах і контроль рівня здобутих знань, програми громадянського суспільства. Багато з цих механізмів в Україні дуже слабкі, звідси й дефіцит грамотних кадрів з відповідними ціннісними орієнтирами. Люди вимагають справедливості, зміни влади, позбавлення від корупції та реформ. Не отримавши результату від люстраційних процесів, вони можуть відкласти це поняття на поличку разом з чесними судами та іншими обіцяними пряниками».

 

Урядовий кур’єр

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий