Справа «Хрещатика»: банк може втратити ще півмільярда

Василий Хмельницкий

Василий Хмельницкий

Одним з найгучніших банкрутств року стало банкрутство банку «Хрещатик». Його акціонери не змогли врятувати установу, проте домовилися про виведення з неї активів перед банкрутством. Зараз у розпалі новий спір на 0,5 млрд грн.
Одне з найгучніших банкрутств 2016 року — банкрутство банку «Хрещатик». Це найбільша фінансова установа, яка була визнана неплатоспроможною цього року.

Акціонери банку не змогли домовитися про його порятунок, але знайшли спільну мову, щоб вивести більшість активів перед банкрутством фінустанови.

Недавно ЕП публікувала розслідування, яке свідчить, що чиновники КМДА домовилися з приватними акціонерами про виведення активів і пасивів з банку, через що вкладники і держава зазнали суттєвих збитків.

Так, за п’ять днів до визнання банку неплатоспроможним, лише кредитний портфель банку зменшився на 1 млрд грн. Переважно за рахунок погашення забезпечених заставами кредитів групи київських бізнесменів Василя Хмельницького та Андрія Іванова.

Проте на цьому проблеми з виведенням активів не скінчилися. Зараз у розпалі  новий спір — на півмільярда гривень, які банк може втратити. А це унеможливлює його шанси розрахуватися з державою за позичені кошти на виплати вкладів.

Кілька тижнів тому Фонд гарантування вкладів повідомив, що група позичальників — пов’язаних з банком осіб, подала позовні заяви до Господарського суду Києва з вимогою визнати припиненими їх зобов’язання перед банком.

Позичальники вимагають припинення обтяжень на нерухоме майно заставною вартістю 0,47 млрд грн, яке було передане як забезпечення наданих кредитів. Мова йде про земельну ділянку у Феофанії, квартири та нежитлові приміщення на вулиці Вишгородській у Києві.

Одне з рішень було опубліковане у єдиному реєстрі судових рішень лише наприкінці минулого тижня.

Інше засідання перенесене через хворобу судді. «Розгляд справи №910/18524/16 відкладено через хворобу судді, наступна дата поки що невідома», — повідомили у Фонді гарантування вкладів на запит ЕП.

При цьому на засіданні 1 грудня представники юридичних осіб-позивачів заявили клопотання про закритий розгляд справи через побоювання присутності представників ЗМІ або вкладників. Суддя клопотання відхилила.

З ухвал суду випливає, що позичальники — компанії «Будінвест-проект», «Біонік ленд», «Будівельний форум» та «Агрофірма «Троянда» — звернулися до суду з вимогами визнати припиненими їх зобов’язання перед банком «Хрещатик» та припинити обтяження на нерухоме майно.

Компанії «Будівельний форум» та «Біонік ленд», за даними бізнес-пошукової системиYoucontrol, контролює Тетяна Селецька, дві інші фірми належать бізнесмену Василю Хмельницькому, який раніше був одним з акціонерів банку.

Позичальники стверджують, що на початку 2015 року уклали угоди щодо відступу права вимоги за депозитами фізичних осіб на 8 млн дол і тепер намагаються визнати дійсним зарахування зустрічних однорідних вимог.

Фізособами-вкладниками, які начебто відступили депозити на користь компаній Хмельницького та Селецької, були родичі одного з керівників банку. За даними джерел ЕП, мова йде про родичів екс-голови правління банку Дмитра Гриджука.

Господарський суд Києва 25 листопада 2016 року ухвалив рішення, яким позовні вимоги одного з позичальників задовольнив у повному обсязі. Таким чином банк втратив ліквідну нерухомість майже на 0,25 млрд грн.

Однак у Фонді гарантування вважають, що договори відступу права вимоги, а також інші документи, зокрема, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог і вимога банку щодо дострокового повернення всієї суми заборгованості, були укладені вже в період здійснення процедури ліквідації банку, перед поданням позовних заяв.

Іншими словами, документи були сфальшовані заднім числом.

«Заявляючи клопотання про призначення у справі технічної експертизи документів, відповідач посилається на те, що додатковий договір №17 між сторонами ніколи не укладався і був повністю сфальсифікований шляхом монтажу із застосуванням комп’ютерної техніки або копіювально-розмножувальної техніки», — йдеться у рішенні суду. Проте суд у технічній експертизі представникам банку відмовив.

Джерела ЕП у банку стверджують, що відмова суду у технічній експертизі пояснюється неформальним тиском з боку колишніх акціонерів банку. Колишній акціонер банку Василь Хмельницький стверджує протилежне.

«Якщо цього вимагають інтереси компаній, менеджмент входить у судові спори. Це цивілізована практика — захищати свої інтереси в судовому порядку. Публічні заяви з цього приводу викликані бажанням однієї із сторін вплинути на результат процесів, чинячи тиск на суд. Спочатку говорили, що я вивів свої активи з банку. Тепер ось говорять, що хочу вивести», — каже Хмельницький.

Водночас він додає, що не займається оперативним управлінням бізнесом. Цими процесами опікується менеджмент відповідних компаній, перед якими стоїть завдання мінімізувати втрати і ризики, які виникли у зв’язку з банкрутством банку.

Юристи розцінюють рішення суду неоднозначно.

«Рішення суду адекватне, хоча суд міг знайти аргументи, щоб відмовити у позові. Наприклад, тільки штампа банку, що банк отримав вимогу видати депозит, мало для доказу отримання банком цієї вимоги. Там ще повинні бути прізвище та ініціали співробітника банку, який прийняв цю вимогу, та його підпис.

Банк, щоб виграти справу, повинен надати суду додаткові докази, отримані в кримінальному провадженні, якщо вони існують», — каже голова ГО «Реформи проти корупції» Анатолій Родзинський.

На думку юриста, відмова господарського суду проводити експертизи адекватна.

«Якщо суд проводитиме експертизи кожного підпису або штампа тільки тому, що в них сумнівається одна із сторін, то справи ніколи не будуть розглянуті. Цим почнуть користуватися недобросовісні позичальники банків», — каже Родзинський.

За його словами, завданням банку було отримати докази підробки документів у кримінальному провадженні та надати такі докази, якщо вони є, суду ще до ухвалення рішення. «Це не пізно зробити, і в цьому випадку рішення суду може бути переглянуте за новими виявленими обставинами», — додає юрист.

У той же час можливості правоохоронних органів вести об’єктивні кримінальні провадження у справах, пов’язаних з банкрутством банку «Хрещатик», обмежені.

У процедурі виведення активів з банку перед його банкрутством були задіяні десятки комунальних підприємств, а повноцінне розслідування могло б привести до відповідальності посадовців з КМДА, що робить цю справу політичною.

Як показує практика, правоохоронні органи такі справи або не можуть, або не хочуть повноцінно розслідувати. Кримінальні провадження тягнуться роками і зазвичай не мають якихось наслідків для винних.

Проте найцікавіше у цій справі ще попереду. Фонд гарантування готує не тільки апеляції щодо згаданих судових рішень, де банк втратив застав на 250 млн грн.

Невдовзі повинен початися суд між Фондом гарантування і колишніми акціонерами банку щодо активів загальною вартістю понад 1 млрд грн, що були виведені з банку перед введенням тимчасової адміністрації за участю чиновників КМДА.

В тему: Василий Хмельницкий: засланный олигарх

ЭП

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

3 комментария к статье “Справа «Хрещатика»: банк може втратити ще півмільярда

  1. Олексій
    13.12.2016 в 14:34

    Гонтарева як голова картелю — щось коїться, але до неї жодних запитань, винуватцем зроблять кого завгодно, оце рівнь корупції, краса!

  2. Анастасия
    14.12.2016 в 00:41

    Опять прочитала всю статью и не нашла виновницу происходящего, а где же наша многоуважаемая глава НБУ? Сколько можно ее прикрывать? Значит как Российские банки она прикрывает и отстегивает не один раз.

  3. Женя
    14.12.2016 в 10:18

    Заказуха какая-то лишь бы отвернуть внимание от интереса Гонтаревой валить банки с украинским капиталом в угоду расейским.

Добавить комментарий