Рай для головного борця зі злочинністю

pisНовий начальник Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС чомусь вперто відмовляється оприлюднити свою декларацію про доходи.

Антибіотик

Таке прізвисько має у вузьких колах генерал-майор міліції. Міністр Арсен Аваков покликав цю людину до нового уряду і призначив на дуже відповідальну посаду: боротися з економічною злочинністю.
Це був доволі дивний вибір, адже пан Пісний — фігура одіозна, свого часу він кілька місяців провів за гратами, хоча на той час уже був працівником міліції.
Чорна смуга у житті молодого міліціонера розпочалася 10 липня 1995 року. Василя Пісного затримали через підозру у злочині, передбаченому ст. 144 ч.3 КК України (рекет). За версією слідства,
він вимагав спершу $5 тисяч, потім $6 тисяч, а далі $7 тисяч вiд такої собі Марини Берези. У матеріалах кримінальної справи фігурував власноруч написаний Пісним список боржників і стан
розрахунків з ними за контрабандну торгівлю спиртом.
Ксерокопія цієї записки була опублікована у місцевій пресі 1996 року в матеріалі “Перевертні в погонах та їх покровителі”. Текст підписав С. Дільний, тодішній заступник начальника управління
внутрішньої безпеки області.
Але за кілька місяців доля усміхнулась Василевi Пісному. Справу раптом закрили, він вийшов на волю. І почав стрімко робити кар’єру, займаючи нові й нові висоти у міліцейському відомстві.
Лютнева революція 2014 року в країні особисто для Василя Пісного закiнчилася вдало — він зайняв кабінет керівника Департаменту боротьби з організованою злочинністю і вже незабаром у виданнях
олігарха Курченка розлого почав розповідати про те, як зламає хребет тіньовій економіці.
Ми вирішили поцікавитись, як живе сьогодні той, хто має стежити за тим, аби інші жили чесно. Для початку надіслали запит у міністерство Авакова, попросили надати копію декларації про доходи головного борця з корупцією. Погодьтесь, це абсолютно нормально, коли людина, що покликана боротися з чиїмись махінаціями, сама звітує про свої доходи і витрати. У департаменті кадрового забезпечення нас запевнили, що відповідь підготують швидко.
Але офіційна відповідь і здивувала, і засмутила: начальник департаменту пан В. Слівінський написав, що надати декларацію… не може. І зазначив підставу — стаття 14 закону.
Якщо коротко, то у ній ідеться про те, що поширення персональних даних можливе “за згодою суб’єкта персональних даних”. А в перекладі на загальнозрозумілу мову — чиновник і міліціонер пан
Пісний категорично відмовився поділитись інформацією про свої доходи і витрати.

Ось вам і життя по-новому: публічна особа, яка обiймає одну з найбільш відповідальних посад у правоохоронному відомстві, здається, чогось боїться. Бо пояснити по-іншому, чому не може прозвітувати перед громадою, — доволі важко. Хоча цiлком можливо, що пан Пісний просто заплутався у тому, що йому належить, адже про його статки у місті, де він жив донедавна, ходять легенди. Йому приписують володіння і готелями, і заводами, і ресторанами, і елітною нерухомістю.

pis1

Злі язики подейкують, що цей готель “Наталя-18” пан Пісний подарував своїй дочці Наталі на день народження. Пан Пісний, звісно, це категорично заперечує.

Але сам пан Пісний, як правило, усе акуратно намагається спростувати. Таку його лінію оборони пояснити просто: він усе життя працює у міліції, одержуючи невисоку зарплату, і, власне кажучи, мав би бути бідним як церковна миша. Але така логіка — хіба для тих, хто не розуміє, як функціонує корупційна система в Україні.
Наше маленьке розслідування одного епізоду із життя Василя Пісного багато що пояснює.

Міліцейський рай

Ви коли-небуть чули про таке собі міліцейське містечко? Саме міліцейське містечко… із високими парканами, приватною охороною, ще й на березі величезного водосховища.
…Їдемо у село Щеплоти, жителi якого попросили нас написати про чиновників в погонах, які так унадилися до них на риболовлю, що врештi приватизували собі берег величезного озера.
Щеплоти лежать за 70 кілометрів від Львова. Село бідне. Хатки трапляються переважно старенькі. Асфальтованої дороги нема. Але природа тут напрочуд гарна. Біля села розкинулося Грушівське водосховище. Cюди люблять приїздити на риболовлю люди навіть із сусідніх регіонів.
Проте кілька років тому на березі водосховища “виросли” котеджні будиночки, доступ до яких дозволений лише обраним. Обрані, як кажуть місцеві, люди непрості — очільники правоохоронних
органів, міліції та ДАІ.
Зустрічаємо робітників, які будують невеличкий магазин. “Кажуть, у вас десь тут посадовці з міліції люблять на рибу їздити?” — питаємо чоловіків. “Міліція? То вам треба до міліцейського містечка їхати. Поверніть направо і як побачите асфальт, то ви уже зовсім близько”, — пояснюють нам місцеві.
Міліцейське містечко. Чули про таке? А Щеплоти чули. Тут кожен, кого не спитаєш, покаже вам, де стоїть “будинок Василя Пісного” (нині начальника Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС).
До цієї елітної території часто кажуть навідується і Степан Харабара (тепер уже екс-очільник ДАІ) та інші чиновнички у погонах.
Наша автівка нарешті із безконечних ям виїздить на асфатовану дорогу. Веде ця дорога до шести невеликих будиночків котеджного типу. Кожен з них має півтора поверха, деякі оздоблені деревом.
До слова, невеликі вони як для правоохоронців, а як на пересічного українця — цілком пристойна площа для проживання з родиною.

pis2

Міліцейський рай: хатинки для себе і своїх друзів. У старій декларації Пісного цей будинок, звісно не зазначений.

У дворі кожного будиночка — акуратний газон, кована карусель та лазня, щоб попаритися після риболовлі. Від кожного двору — місточок до озера. Поряд — власна маленька станцiя з електрогенератором.
Усе обгороджене парканом. Прохід до берега простим смертним закрили. Навколо традиційно уже бачимо відеокамери та навіть… колючий дріт. Від кого? А навколо — жодної тобі сторонньої будови.
У міліцейському містечку є охорона. Тут також постійно працюють покоївки. Хоча господарі, як ми з’ясували, бувають вкрай рідко.
Охоронець одного із будиночків розповідає: “То все приватна територія. Господарі бувають рідко. Ось у цьому крайньому будинку відпочиває Щур. В іншому — Пісний”. Коли можна застати господарів, не кажуть.

pis3
На брамі вілли родини міліціонера — ініціали “ВО”. “Василь та Оля”, — пояснюють місцеві.  — Офіційно вони розлучені, але на неї записано весь бізнес родини Пісних”.

pis4

Якщо вірити декларації Василя Пісного за попередні роки, будинок, де він живе, має 450 квадратних метрів.

Більше дізнаємося від селян. “То панство хіба влітку приїздить. Риби половлять. Попаряться. А так нечасто бувають. Приїздять переважно компаніями”, — кажуть у селі.
Чи може чесний працівник міліції, який живе тiльки на зарплату, будувати собі такі хороми для риболовлі й утримувати покоївок та охорону, читач зробить висновок сам. А нас зацікавило інше: чому цих будинків немає у деклараціях міліцейських посадовців? З цим питанням ми їдемо у Завадівську сільську раду, до якої належить і село Щеплоти.
Та сільський голова Завадова Юрій Лойко, (теж колишній працівник ДАІ) розбиває на друзки усі наші припущення.
“Ні-і-і-і! Ви що? Та там немає нікого з тих прізвищ, які ви називаєте, — каже Юрій Лойко. — Немає. Ні Пісного я там не бачив, ні Щура! Ні! То звичайні люди, які написали заяви, сесія проголосувала — і ми виділили їм землю. Це люди не з Щеплотiв. У тому місці з наших місцевих людей ніхто не хотів брати земельні ділянки. Бо там шалені треба гроші, щоб щось зробити”.
Юрій Іванович переконує, що люди, які побудували будиночки в кварталі “Біля озера” (так його називають офіційно), торгують технікою. Вони дають гроші на церкву, допомагають йому сміття біля озера збирати. Де б то Василь Пісний (наприклад) мав на це час?
“А наші місцеві люди дуже задоволені з будівництва того містечка. Бо ще й роботу мають. Там у кожному будинку прибиральниця і охоронець”, — каже Юрій Лойко. Як доказ цього, показує нам, кому виділяли земля на мальовничому березі Грушівського водосховища.
Прізвищ міліцейських посадовців тут не бачимо. Доведеться визнати: усі люди в Щеплотах кажуть неправду. Усім їм привиділося, що охоронці та покоївки працюють на очільників правоохоронних органів, а насправді зарплату їм платить продавець техніки. Розчарувавшись, ми їдемо до Львова.
Проте… беремо у сілького голови список людей, яким сільрада Завадова виділила земельку на березі озера. За дивним збігом обставин, усі шестеро отримувачів мешкають у Львові або біля Львова. І ми йдемо до них у гості, щоб спитати, чому на їхнiй землі людям ввижаються такі зайняті нині особи, як очільники міліції, ДАІ чи департаменту боротьми з економічними злочинами?
І тут нас чекає низка дивних збігів, що можна було б назвати “куди не прийди, усюди міліція”.
Одним у списку тих, кому 06.08.2008 року сільрада Завадова своїм рішенням №614 виділила 10 соток землі в так званому кварталі “Біля озера”, є Богдан Гурський, колишній… підполковник ДАІ.
Того ж дня у 2008 році рішенням Завадівської сільради № 613 земельну ділянку видiлили Оксанi Гайовiй, дружинi Володимира Гайового, екс-заступника начальника Управління ДАІ ГУ МВСУ у
Львівській області з питань організації діяльності автотехнічної інспекції та ревізійно-екзаменаційної роботи. Його, до слова, уже відомий нам Богдан Щур покликав на роботу у Волинську область.
І якось так сталося, що саме того ж 06.08.2008 року рішенням сесії №612 земельну ділянку в тому ж таки кварталі надали Кирич Марії Володимирівнi. І ви не повірите: знову збіг! Ця жінка працює бухгалтером у ресторанно-готельному комплексі “Колиба”, який належить екс-дружині Василя Пісного Ользі Костик.
Можливо, Олександр Успаленко, який єдиний з усьго списку дiстав земельну ділянку на рік пізніше (у 2009-му), ніяк не пов’язаний із правоохоронними органами? Ні! Якщо вже планети встали в один ряд, то таки встали: знову дивний, неймовірний збіг — пан Олександр також є працівником міліції.
Олександр Успаленко каже, що написав заяву на видiлення землі, щоб збудувати будинок. “Але потім зрозумів, що це дорого, та й далеко від Львова… тому ділянку продав. Кому продав? Ой не знаю. Не знаю. Я через маклера продавав. Прізвища не пригадаю вже”, — заявив Олександр Успаленко в розмові з нами. І додав: “Там все були працівники міліції й ДАІ. Якось нам так порадили і підказали тоді заяви написати”. Хто підказав? Хто порадив? Не пам’ятає чоловік.
А ми хочемо запитати: а чи не забагато збігів, щоб повірити, що правоохоронці, які мали б викривати
корупційні схеми, насправдi вибудовують їх і самі ними користуються?
Звісно, дача на березі водосховища — лише мiзерна часточка майна, яке пов’язують із головним борцем з оргзлочинністю. Але розповісти про нього він чомусь не поспішає. Мабуть, поки що ретельно обмірковує, як буде пояснювати, що все це він придбав на зарплату 50 тисяч гривень, які зазначив як свій офіційний дохід у декларації 2011 року.

Оля ПІЛІЩУК, фото Ярослава СТАНЧАКА, газета ”Експрес”

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *