Похождения мелкого киевского жулика Арутюнова. Часть 3 – Ольга Мальцева

В пакете документов, полученном «Национальным бюро по противодействию мошенничеству», имеется интересное заявление в прокуратуру от гражданки Ольги Мальцевой. В нем четко можно увидеть, какими способами действует Рубен Арутюнов в своем бизнесе. Предлагаем вам ознакомиться с выдержкой из данного обращения.

Читайте предыдущие части:  Похождения мелкого киевского жулика Арутюнова. Часть 2 – Ситал Гласс

Похождения мелкого киевского жулика Арутюнова. Часть 1 – общая информация

ОБРАЩЕНИЕ В ПРОКУРАТУРУ:

У 2006 році Арутюновим Р.О. придбано 2 земельні ділянки площею 0,16 га по вул. Яблунева, 4 та 6 села Чубинське Бориспільського району із зазначенням у відповідної документації їх цільового призначення – «для будівництва індивідуального житлового будинку». Виходячи з викладеного, а також на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради, інспекцією ДАБК Бориспільського району йому було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку за вищевказаними адресами. Фактично, у тому ж році за вищеназваними адресами Арутюновим незаконно розпочато будівництво триповерхових будинків з метою подальшого продажу житлової площі без будь-якої наявної дозвільної документації. Таким чином, Арутюнов приховав істинні наміри щодо використання виділених земельних ділянок, метою чого є навмисне уникнення сплати обов’язкових платежів до державного бюджету та оформлення відповідної дозвільної документації.

У 2008 році Арутюнов з метою ухилення від сплати обов’язкових внесків у Великоолександрівську сільську раду у вигляді надання в квартирний фонд села 20-ти процентного внеску від загальної площі збудованих квартир, а також уникнення від сплати податків завершив будівництво вже п’ятиповерхового багатоквартирного будинку з 37 квартирами та 14 парко-місцями. Під час будівництва забудовником змінено початковий задум його ведення, що потягло за собою чисельні порушення вимог чинних в Україні державних будівельних норм в частині погіршення якості спорудження несучих конструкцій, перекриттів, комунікацій тощо. Основним дефектом є спорудження 4-го і 5-го поверхів, як «чердачних», тобто без належного формування цегляної кладки зовнішніх стін, їх відповідного утеплення та укріплення. Зокрема, в квартирі № 31 будинку № 4 (с. Чубинське, вул. Яблунева) зовнішня стіна зроблена з пінопласту, а не з цегли, як того вимагають будівельні норми та законодавство. Основну частину комунікацій опалення, в тому числі котел встановлено над стелею (складається з гіпсокартону) зазначеної квартири. Супутнім дефектом, а в деяких випадках і основним, є також використання забудовником неякісних та несертифікованих будівельних матеріалів практично всього кошторисного переліку. Під час будівництва був відсутній затверджений органом будівельної інспекції проект і кошторис, а відповідно не здійснювався контроль процесу проведення і результатів будівельних робіт, що унеможливило будівництво зазначених будинків належної якості. Одним з наслідків зазначеного порушення є постійна зміна у ході безпосередньо будівництва як конструкцій, так і номенклатури матеріалів в сторону зменшення їх якісних показників та, відповідно умисного штучного здешевлення робіт підрядником, діяльність якого безпосередньо контролювалась Арутюновим. Крім того, Арутюновим організовано водопостачання мешканців зазначеного будинку водою з свердловини. Якісний аналіз води показав, що вміст хімічних речовин, а точніше ступінь перевищення їх вмісту, не дозволяють її використовувати в житлових будинках, так, як це створює загрозу виникнення захворювань і нанесення значної шкоди здоров’ю. Таким чином, указані порушення при будівництві будинку, оскільки я в ньому мешкаю (у квартирі № 31 будинку № 4) загрожують моєму здоров’ю (проживаю у холодній квартирі, користуюсь непридатною водою), а й життю. Тобто, зважаючи на 3 вже пережитих мною затоплення (опалювальний котел знаходиться над стелею моєї квартири, що суперечить всім нормам, так, як моя квартира хоч якимось чином не захищена від аварій цього котла) Арутюнов не намагався усунути недоліки і відшкодувати мені завдані збитки, але й погрожував всіма можливими методами розправи, аж до фізичної.

Протягом 2007-2008 років Арутюнов здійснював продаж квартир майбутнього будинку, вказуючи покупцям, що вони купують квартири в новобудові багатоквартирного будинку, і фактично приховуючи від них відсутність технічних і дозвільних документів на його будівництво, а також те, що його будівництвом займалась приватна структура (очільник – громадянин Ткаченко Олександр Вікторович, який на даний час є депутатом Великоолександрівської сільської ради), що не має відповідних фахівців, технічних засобів та як наслідок, відповідної ліцензії. Аналогічним чином я придбала у Арутюнова одну квартиру – під номером 31, статус та стан якої зазначено вище, а також одне парко-місце. Вартість квартир визначалась особисто Арутюновим і становила 1500 доларів США за 1 квадратний метр. Отже, вартість однієї квартири коливалась в межах від 100 до 200 тис. доларів США. Загальна вартість усіх квартир у будинку склала близько 5-ти мільйонів доларів США.

20.07.2008 року індивідуальний житловий будинок № 4 по вул. Яблуневій села Чубинського було введено в експлуатацію приймальною комісією, до складу якої входили представники будівельної інспекції, Великоолександрівської сільської ради та забудовника (Арутюнова), як індивідуальний будинок, а не як багатоквартирний. Безпосередньо статус квартир, які Арутюнов вже фактично на той час продав визначались як приміщення у комунальній квартирі в одноквартирному будинку. Таким чином, посадові особи, які входили до зазначеної комісії вчинили протиправне діяння у сфері службової діяльності.

У цей же час я та інші покупці, написали на Великоолександрівську сільську раду документи про те, що ми не маємо претензій до житла, яке нам передав забудовник – Арутюнов Р.О. На підставі зазначених листів квартира № 31 в будинку № 4 перейшла в мою повну власність, а сільрадою в подальшому було видано відповідні правовстановлюючі документи.

10.03.2009 року Арутюнов, перебуваючи у змові з головою Великоолександрівської сільської ради, незаконно одержав її рішення про видачу актів на право власності на указані квартири. Зазначеному правочину передувало направлення Арутюновим на адресу Великоолександрівської сільської ради сфальсифікованого договору про спільну діяльність від 01.09.2006 року, який фактично був складений у 2009 році. Згідно із зазначеним договором власники квартир, начебто, уповноважили Арутюнова здійснювати будівництво будинку як спільного та представляти їх інтереси в органах місцевого самоврядування для оформлення технічної і будівельно-дозвільної документації. Тобто, шляхом прямого обману покупців та умисного приховування від них істини, завідомо знаючи про неправомірність своїх дій, недійсність та підробку офіційних документів, маючи умисел на незаконне отримання фінансової вигоди, за підтримки і співучасті службових осіб Великоолександрівської сільської ради, БТІ та будівельної інспекції, Арутюнов вчинив шахрайські дії, чим наніс шкоду в особливо великих розмірах конституційним правам громадян – мешканців будинку №4, в тому числі й мені, а також державним інтересам – умисне приховування доходів, порушення земельного і будівельного законодавств (що тягне за собою заподіяння шкоди здоров’ю і життю як моєму, так і інших жителів зазначеного будинку).

Працівники БТІ Бориспільського району, незважаючи на ряд вищеназваних порушень, видали Арутюнову відповідні акти на право власності на квартири в зазначеному будинку. У свою чергу Арутюнов, який фактично не мав нотаріально посвідчених доручень від власників квартир будинку № 4, у подальшому привласнив ці акти.

При цьому, Арутюнов, виготовивши і використавши зазначені підроблені документи, умисно не вніс до них обов’язкове відрахування 20 відсоткового квартирного внеску до сільської ради, що складає близько одного мільйону доларів США, а також умисно ухилився від загального оподаткування і сплати коштів до пенсійного фонду. Оплату за придбання квартир в зазначеному будинку Арутюнов вимагав від покупців виключно в готівковому вигляді без укладання нотаріально посвідчених договорів. Орієнтовно сума недоотриманих державою обов’язкових платежів складає від 500 тисяч до 1 мільйона доларів США. Згідно з даними, внесеними до довідок, офіційно наданих ДПІ Солом’янського району м. Києва і Бориспільського району Київської області, прибутковий податок і внески в пенсійний фонд від угод купівлі/продажу квартир від Арутюнова не надходили протягом всього часу.

Отже, своїми діями Арутюнов Рубен Оганесович умисно зловживаючи довірою моєю — Мальцевої Ольги Євгеніївни та інших покупців квартир в будинку № 4 по вул. Яблуневій у селі Чубинське Бориспільського району Київської області, беручи на себе фіктивні зобов’язання, які завідомо не зможе виконати, щодо продажу в майбутньому нерухомого майна належної якості (такого, що відповідає існуючим будівельним нормам та стандартам, вимогам законодавства і передбаченого договором про спільну діяльність від 01.09.2006 року), увівши в оману покупців, незаконно отримав грошові кошти в якості оплати за договорами купівлі-продажу (екземпляри договорів, які знаходились у всіх мешканців будинку, в тому числі й мої незаконно привласнив Арутюнов, замість яких передав свідоцтва на право власності, видані БТІ, я особисто передала Арутюнову 127 950 доларів США в якості оплати своєї квартири загальною площею 85,3 квадратних метрів та 16 500 доларів США в якості оплати парко-місця в будинку № 4 площею 16,5 квадратних метрів, на підставі чого останній передав мені відповідні свідоцтва на право власності). Але квартири, які були надані покупцям, та будинок в цілому, не є придатними для проживання і знаходяться в аварійному стані.

Невідомо на підставі яких документів у Великоолександрівській сільській раді Бориспільського району Київської області правовстановлюючі документи (свідоцтва про право власності на нерухоме майно) отримував саме Арутюнов, оскільки довіреностей на ім’я Арутюнова Р.О. для вчинення описаних вище дій ні я, ні інші мешканці не надавали.

В той же час, кожний мешканець квартир зазначеного будинку на вимогу Арутюнова Р.О. передавав йому грошову суму в розмірі від 3 000 до 8 000 грн., зокрема, я передала 7 500 грн. Зазначені кошти, як пояснив Арутюнов, необхідні для виготовлення правовстановлюючих документів у БТІ Бориспільського району та Великоолександрівській сільській раді Бориспільського району Київської області.

Пізніше під час проведення зборів мешканців, Арутюнов зазначив, що кошти, які збирались задля отримання правовстановлюючих документів, необхідні для передачі хабара. При цьому, Арутюнов Р.О. зауважив, що особи, які відмовляються від сплати коштів, залишаються без правовстановлюючих документів. Остаточна доля грошей, які мешканці будинку вимушені були передати Арутюнову Р.О., невідома.

Довідково: якщо звернути увагу на технічний паспорт моєї квартири №31, то можна побачити, що дані, які зазначені в технічній характеристиці квартири не відповідають даним, зазначеним в плані квартири. Наприклад, відповідно до п.2.1. технічної характеристики квартири площа другої кімнати складає 30,2 квадратних метрів, хоча в плані квартири вказано, що кімната має 35,2 квадратних метрів; за даними технічної характеристики площа коридору дорівнює 26,2 квадратних метрів, а за даними, вказаними в плані квартири – 27,7 квадратних метрів. Загальна площа квартири згідно п.2.3. технічної характеристики квартири складає 85,3 квадратних метрів, але якщо порахувати загальну площу квартири, відповідно до плану квартири, отримаємо 86,8 квадратних метрів.

Через те, що оригінали правовстановлюючих документів знаходяться у Арутюнова Р.О. останній вимагав сплати йому додаткових коштів від мене з початку усно, а потім вдаючись до пошкодження мого майна, погроз в мою адресу, фізичної розправи наді мною, а також через підкуп працівників судових інстанцій.

Крім того, як я, так і інші мешканці будинку з моменту заселення до створення ОСББ не отримували квитанцій для оплати комунальних послуг. Сплата комунальних послуг здійснювалась нами безпосередньо через Арутюнова Юрія Оганесовича (брата Арутюнова Р.О.), шляхом передання йому коштів готівкою. При цьому, про розмір тарифів на комунальні послуги повідомляє саме Арутюнов Ю.О. особисто (не маючи відповідно затвердженої обґрунтованої калькуляції), та їх розмір в рази перевищує встановлені чинним законодавством граничні норми. Слід зауважити, що в разі відмови моєї чи інших мешканців від сплати зазначених комунальних послуг, підлеглі Арутюнова відключають водо — та газопостачання. Тобто, таким кримінальним чином Арутюнов змушував мене та інших людей виконувати незаконні, необґрунтовані та вкрай невигідні умови щодо сплати житлово-комунальних послуг.

На початку 2008 року, маючи намір придбати ще одну квартиру в будинку № 4 та парко-місце в будинку № 6 по вул. Яблуневій, я передала Арутюнову 139 250 доларів США, на підставі чого між мною і ним укладено попередні договори (авансового платежу) від 30.01.2008 року та 25.02.2008 року, відповідно (істотною умовою договорів є укладення основних договорів до 31.06.2008р. і 01.09.2007р.). Зазначені в них суми мною були передані Арутюнову Р.О. одразу під час їх укладення в повному обсязі (120 000 доларів США та 19 250 доларів США). Однак, дізнавшись про вищеназвані порушення і шахрайські дії з боку Арутюнова Р.О. при здійсненні ним будівництва об’єктів нерухомості, я відмовилась придбати у нього зазначені об’єкти нерухомості, на підставі чого основні договори не укладались. На мою вимогу повернути передані йому авансові кошти, Арутюнов Р.О. їх не повернув до даного часу.

У зв’язку з тим, що я відмовилась від сплати додаткових коштів на неоголошені Арутюновим потреби, а також вимагала повернення авансового платежу, як зазначалося вище, він почав здійснювати на мене моральний і психологічний тиск.

Під час проведення перевірки мого звернення працівниками Бориспільського МРВ УБОЗ ГУМВС України в Київській області, Арутюнов погрожував мені особисто і вихвалявся, що ніякі співробітники УБОЗу не допоможуть у встановленні істини та верховенства права. Особисто мені і співробітникам УБОЗу казав, що прокурор Бориспільського району Бутович О.І. наклав протест на рішення сільської ради про введення цього дому в експлуатацію і запропонував за позитивне рішення віддати йому одну квартиру. Але Арутюнов Р.О. відмовив йому і передав заступнику прокурора області 5-ть тисяч доларів США за відміну протесту Бутовича О.І. Хизуючись цим фактом, погрожував працівникам УБОЗу перевірками прокуратури і депутатськими зверненнями.

У березні 2010 року, під час мого візиту до Бориспільського МРВ УБОЗ для з’ясування результатів перевірки, мені повідомили, що працівники УБОЗу перевірку припинили і більше проводити не можуть через надходження до прокуратури Київської області звернення народного депутата від фракції «БЮТ» Бабенка В.Б. У цьому зверненні вказувалося на необхідність проведення перевірки «незаконних» дій правоохоронців, які «не дають жити Арутюнову Р.О.».

На виконання звернення народного депутата в УБОЗі були витребувані матеріали перевірки і забрані для прийняття рішення начальником відділу прокуратури Київської області Дем’янюком Р.А. При цьому він же надіслав до ГУМВС України в Київській області постанову про дисциплінарне провадження і покарання начальника Бориспільського МРВ УБОЗ Копаєва О.В. і оперуповноваженого Заїкуна Д.В. В описовій частині цієї постанови зазначається, що моє звернення зареєстровано не в тому журналі, де мають реєструватись подібні документи, і проведення цієї перевірки не належить до компетенції УБОЗу (що є спірним питанням). У фабулі про покарання міліціонерів вказано, що вони повинні бути покарані за те, що проводили перевірку, внаслідок якої виникло звернення народного депутата Бабенка В.Б. (одним з основних аргументів, які зазначив депутат – результати перевірки проведеного Арутюновим будівництва, здійсненої на початку 2009 року прокуратурою Київської області, у ході чого не встановлено взагалі усіляких порушень, допущених забудовником). Таким чином, співробітник прокуратури, вчиняючи практично корупційні діяння на користь третіх осіб, змусив своїм незаконним документом припинити зазначену перевірку і покарати причетних без наявних на те підстав і повноважень. Після зазначених втручань прокуратури, співробітники Бориспільського МРВ УБОЗ спрямували мою заяву до Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, про що я отримала відповідь начальника УБОЗ ГУ МВС України в Київській області Корніча С.В. від 23.01.2010р. за № 23/М-195. Згодом мені надійшла відповідь № 23/М-62 від 20.04.2010р., підписана начальником УБОЗ ГУ МВС України в Київській області Свінціцьким Є.М., яка містить ознаки підробки. Так, в останній відповіді ГУБОЗ зазначено, що «Матеріали перевірки щодо вчиненого відносно Мальцевої О.Є. шахрайських дій з боку громадянина Арутюнова Р.О. під час купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Яблунева, 4 та корупційних діянь з боку посадових осіб БТІ Бориспільського району Київської області направлені до СВ УБОЗ ГУ МВС України в Київській області для прийняття рішення згідно ст. 97 КПК України». Остання відповідь Свінціцького Є.М. датована 20.04.2010р. і вихідний номер документа № 23/М-62. Однак, попередня відповідь Корніча С.В. датована 23.01.2010р., а вихідний номер документа № 23/М-195. Згідно з діючими в усіх органах МВС, в тому числі УБОЗ ГУ МВС України в Київській області вимогами документообігу, а також законами діловодства, вихідні документи цього органу реєструються з початку року в порядку їх зростання. Враховуючи те, що обидва зазначених документи надійшли з одного органу, виникає сумнів у достовірності відповіді, підписаної Свінціцьким Є.М., а також інформації, викладеної в неї.

Так, за позовом Арутюнова, 09.06.2010р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області проведено засідання за моєї – Мальцевої О.Є. відсутності особисто чи мого представника, під головуванням судді Криворучка І.В. про стягнення з мене додаткових 7 950 доларів США за те, що Арутюнов передав мені квартиру площею 85,3 квадратних метрів (згідно з даними технічного паспорту). При цьому, Арутюнов послався на попередній договір від 30.01.2008р. (про отримання ним коштів за придбання мною іншої – другої квартири і іншого паркомісця), чим ввів в оману судову інстанцію. У свою чергу суддя Криворучко, проявивши недбалість, не дослідив всіх обставин справи і не з’ясував, що я набула право власності на квартиру № 31 в будинку № 4 по вулиці Яблуневій на підставі інших правовстановлюючих документів, а саме: договору про спільну діяльність від 01.09.2006р. (де я — Мальцева О.Є. виступила, як співзабудовник), на підставі яких Великоолександрівською сільською радою було видано свідоцтва: №1207 від 10.04.2009р. – на квартиру № 31 будинку № 4 по вулиці Яблуневій, № 104 від 10.04.2009р. – на парко-місце № 7 на цокольному поверсі будинку № 4 по вулиці Яблуневій. Таким чином, суддя Криворучко І.В. умисно приховав істинні факти, умисно об’єднавши ніяким не пов’язані між собою правочини – договір від 01.09.2006р. і наступний за ним купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі якого я фактично отримала у власність наявну в неї квартиру № 31, та попередній договір від 30.01.2008р. наміру придбання мною ще однієї квартири і паркомісця у Арутюнова, чим прийняв неправомірне рішення на користь останнього.

З метою вжиття законних заходів щодо відстоювання своїх Конституційних прав, 19.08.2010р., за моїм позовом, суддею Солом’янського районного суду м. Києва Демидовською А.І. було накладено арешт на відчуження майна Арутюнова Р.О.- квартири за адресами: м. Київ, вул. Волоська, б. 50/38, кв. 102, та м. Київ, вул. Ані Барбюса, б. 16, кв. 51.

26 листопада 2010 року відбулося засідання Солом’янського районного суду м. Києва під головуванням Демидовської А.І., за моїм позовом, у якому я вимагала стягнути з Арутюнова авансовий платіж на загальну суму 139 250 доларів США (переданий йому на підставі попередніх договорів від 30.01.2008р. і 25.02.2008р.), тобто на час судового засідання у гривневому еквіваленті – 1 102 275 грн. 15 коп. За результатами дослідження всіх обставин справи, а саме те, що набуття мною права власності на належну мені квартиру № 31 і парко-місце № 7 в будинку № 4 по вулиці Яблуневій та укладення мною з Арутюновим зазначених попередніх договорів не мають будь-якого фінансового, логічного, правового та інших зв’язків, суд прийняв рішення задовольнити мої — Мальцевої О.Є. вимоги. Зазначеному рішенню сприяло дослідження підтверджуючих правовстановлюючих документів, тобто надання Великоолександрівською сільською радою відповідних матеріалів (рішень, свідоцтв та матеріалів, що передували таким – журналів, заяв тощо з оригіналом мого підпису), а також представником відповідача – Сливоцьким Р.В., який надав договір про спільну діяльність від 01.09.2006р. з оригіналами мого — Мальцевої О.Є. підпису (щодо отримання квартири № 31 і парко-місця № 7 в будинку № 4 по вулиці Яблуневій). На підставі указаного рішення, яке було передано до відповідного органу ДВС, його працівники до даного часу не вжили вичерпних заходів щодо стягнення з Арутюнова Р.О. указаної суми на мою користь.

14.12.2010р. Апеляційним судом Київської області, за моєю апеляційною скаргою, скасовано незаконне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.06.2010р (суддя Криворучко І.В.) щодо задоволення вимог Арутюнова.

15 березня 2011 року відбулося засідання колегії суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва, на якому розглянуто цивільну скаргу за апеляційною скаргою представника Арутюнова Р.О. – Сливоцького Р.В. на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 26.11.2010р. На підставі судового дослідження матеріалів, рішення Солом’янського районного суду м. Києва на мою — Мальцевої О.Є. користь залишено чинним.

2 листопада 2011 року відбулося засідання колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на якому розглянуто касаційну скаргу за позовом Арутюнова Р.О. до мене — Мальцевої О.Є., та відповідне рішення апеляційного суду Київської області від 14.12.2010р. За результатами розгляду касації та всіх матеріалів справи, суд виніс остаточне рішення відхилити скаргу Арутюнова Р.О. Тобто, правочинність моїх вимог підтверджено у судах всіх інстанцій.

23 січня 2013 року, Арутюнов подав до Бориспільського міськрайонного суду Київської області позовну заязву на мене – Мальцеву О.Є. і Великоолександрівську сільську раду про визнання недійсним свідоцтва на право власності на належну мені квартиру № 31 в будинку № 4. Зазначений розгляд здійснював суддя Криворучко І.В. Зважаючи на наявність в сільській раді доказів про законну належність мені зазначеної квартири та знаючи, що цей процес позивач програє, Арутюнов і його представник Сливоцький умисно не з’явились до суду. Суддя Криворучко І.В., також умисно не розглянув у засіданні представлених відповідачами матеріалів та не прийняв законного рішення на користь мене і зазначеної сільради. Замість цього, аби дати можливість Арутюнову в подальшому підробити докази, Криворучко І.В. залишив заяву позивача без розгляду пославшись на відсутність Арутюнову чи його представника.

Наприкінці 2013 року (13 грудня) за позовом Арутюнова суддею Бориспільського міськрайонного суду Чиркою С.С. вчинено діяння з ознаками правопорушення у сфері службової діяльності. Так, зазначений суддя у судовому засіданні від 13.12.2013р. взагалі виніс рішення про позбавлення мене — Мальцевої О.Є. належної мені квартири № 31 в будинку № 4 та передачу її у власність Арутюнова, спираючись на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 26.11.2010р. про розірвання попереднього договору між указаними сторонами від 30.01.2008р., а також протиправно об’єднавши два незалежних одне від одного правочинів (зазначено вище). Також, Чиркою С.С. не враховано обставини невиконання органами ДВС зазначеного рішення Солом’янського райсуду щодо повернення мені майна Арутюнова, на яке було накладено арешт рішенням названого суду (дві квартири). В якості доказу незаконного набуття мною – Мальцевою О.Є. права власності, Арутюнов надав копію договору про спільну діяльність від 01.09.2006р., де ним був витертий мій підпис. Однак, указаний аргумент Чирка С.С. прийняв до уваги без врахування даних попередніх судових розглядів (Солом’янського суду) і заперечень Великоолександрівської сільської ради та БТІ (з наданням завірених копій документів), де чітко зазначалось, що я набула права на квартиру № 31 будинку № 4 по вулиці Яблуневій на підставі особисто підписаних мною документів, а саме: договору про спільну діяльність, відповідних листів та свідоцтв. Зазначене рішення Чирка С.С. прийняв умисно, без моєї участі чи мого представника, вступивши в корупційний зговір з Арутюновим, в результаті чого в суді умисно не було розглянуто всі обставини. Цьому висновку є підтвердження тим, що Чирка С.С., маючи статус судді міськрайонного суду, розглянув вже досліджені раніше декількома судовими інстанціями обставини (незважаючи на те, що правовстановлюючих чи інших змін в зазначених обставинах не відбулось), та своїм рішенням практично незаконно скасував рішення, що були винесені судами вищих інстанцій, тобто апеляційним судом вищої інстанції, колегією суддів вищої інстанції, а також суду найвищої інстанції — колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Тобто, суддя Чирка С.С. практично перевищив наявні у нього повноваження з ознаками корупційних діянь.

14.08.2014р. цей же суддя Чирка С.С. розглядав подану мною апеляцію на винесене ним же незаконне заочне рішення від 13.12.2013р. Апеляція подавалась на неправомірне об’єднання суддею (Чиркою С.С.) двох різних правочинів та, відповідно, прийняття ним неправомірного рішення і порушення моїх Конституційних прав у вигляді позбавлення законно набутого мною і належного мені майна. За результатами зазначеного розгляду Чирка С.С. виніс рішення про залишення моєї апеляції без розгляду.

Здійснюючи активний тиск на мене, Арутюнов Р.О. вдавався до кримінальних заходів. У квітні 2011 року Арутюнов ініціював затоплення моєї квартири (№31), та з метою нанесення мені якомога більших збитків, залив замок вхідної двері клеєм, щоб я не змогла найдовше потрапити до затопленої квартири. Про це свідчить моя заява до сільської ради для проведення експертизи затоплення, яка до належних правових результатів не призвела.

З 2009 року, доки тривали розгляди моїх звернень судовими і правоохоронними органами, Арутюнов здійснював на мене моральний і фізичний тиск. Зокрема, спочатку він розповсюджував про мене неправдиву негативну інформацію, неодноразово під час зустрічей і по телефону усно погрожував мені, а потім вдався до нанесення тілесних ушкоджень, що зафіксовано у медичній книжці ВМС СБ України. У листопаді 2012 року я – Мальцева О.Є., перебуваючи на лікарняному, прямувала за ліками під час чого на мене напав невідомий чоловік, повалив з ніг і почав бити. При цьому він мені сказав «Привет тебе от Руба» (Арутюнова Рубена Оганесовича його знайомі називають «Рубом»). Завершити розправу йому завадили люди, які в цей час вийшли з автобуса. Відповідна моя заява до Бориспільської міліції залишилась без розгляду і належного реагування.

Крім того, Арутюнов, показуючи мені та іншим свої «верховенство» і безкарність, без мої згоди і укладення зі мною будь-якого договору, дозволив своєму представнику в судах Сливоцькому Р.В. ставити автомобіль на належному мені парко-місці в будинку №4, а потім здавав його в оренду невідомому чоловікові, особисто отримуючи за це плату впродовж 2-х років.

В квітні 2014 року до моєї квартири було вчинено проникнення зі зламом замків. Невідомими було викрадено гроші, але основне, що шукали – правовстановлюючі документи на займану мною квартиру, знаходились в іншому місці. Таким чином, намагання Арутюнова злочинним шляхом примусити мене покинути свою квартиру і викрасти відповідні документи, щоб я у подальшому не змогла довести свою правоту, ні до чого не призвели.

Проживаючи в «чердачному» приміщенні, та маючи над головою розміщений газовий котел і мережу опалювальних труб, мої речі та меблі тричі були затоплені (у 2011, 2013 та 2014 році), унаслідок чого мені довелось щоразу робити ремонти всіх приміщень, замінити всі меблі, комунікації та техніку. Наслідки зазначених затоплень я усувала самотужки (на мої неодноразові скарги Арутюнов взагалі не реагував, а його дії були спрямовані лише на спричинення мені ще додаткових якомога більш тяжких збитків – як майнових, так і моєму здоров’ю, у результаті чого я двічі хворіла на запалення легенів), витративши при цьому 0.

До цього часу у власності Арутюнова знаходиться земля, на якій розташований будинок, а також системи електро-, водопостачання, водовідведення і всі комунікації, які він повинен був передати на баланс ОСББ. Співробітники ДВС та Арутюнов, практично знущаючись наді мною, в якості компенсації за затоплення, запропонували передати мені у власність прибудинкові комунікації.

Я неодноразово зверталась до різних державних інстанцій з відповідними скаргами на вищевикладені протиправні і незаконні діяння як Арутюнова Р.О., так і інших причетних службових осіб.

Так, за результатами розгляду мого листа, 21.04.2010р. начальником ВПМ Бориспільської ОДПІ Київської області Самсонниковим Ю.Б. повідомлено мені про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України у відношенні Арутюнова Р.О., за, нібито, відсутністю складу злочину.

У квітні 2010 року прокуратурою Київської області здійснювався розгляд мого звернення від 18.03.2010р. до Президента України та Генерального прокурора України про незаконні дії службових осіб Великоолександрівської сільської ради, Бориспільського міського бюро технічної інвентаризації, а також Арутюнова Р.О. під час відведення землі, будівництва будинку №№ 4 і 6 по вулиці Яблуневій села Чубинське, здачі їх в експлуатацію, а також продажу квартир. За результатами перевірки вищеназваних обставин і фактів заступником прокурора Київської області В.Ластівкою надано мені відповідь про те, що в діях причетних осіб указаних органів, а також безпосередньо Арутюнова відсутні ознаки складів злочинів, передбачених ст.ст. 190, 364, 365, 368 КК України і, таким чином,  відмовлено в порушенні кримінальних справ.

По факту подачі заяви про пошкодження майна, я отримала відповідь Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області. Так, 14.06.2011р. начальник зазначеного органу Вовк Ю.Л. надав відповідь, що за результатами проведеної перевірки, в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 194 КК України відмовлено на підставі малозначимості факту (ч. 2 ст. 11 КК України) та за відсутності в діянні складу злочину (ч. 2 ст. 6 КПК України).

У 2012 році розгляд поданої мною заяви здійснював дільничний інспектор міліції Бориспільського МВ ГУ МВС майор міліції Стельникович М.В., який, порушивши вимоги розділу ІІ Закону України «Про звернення громадян», не звертався до мене за відповідними роз’ясненнями та наданням аргументованих пояснень, не здійснив об’єктивної і неупередженої перевірки викладених в ній фактів, не ознайомив мене на мою усну вимогу з матеріалами розгляду та взагалі тримав мене в абсолютній невідомості про хід і результати розгляду моєї заяви чи вчинення будь-яких дій, передбачених чинним законодавством при розгляді такого роду заяв, та про які я мала бути повідомленою на мою усну вимогу.

У серпні 2012 року, під час відвідування мною одного із заступників (зараз не пам’ятаю) Бориспільського МВ ГУ МВС, він по телефону поцікавився у Стельниковича М.В. про хід і результати розгляду моєї заяви, на що названий дільничний інспектор міліції відповів (я особисто чула його голос через гучний зв’язок), що «На телефонну вказівку судді Бориспільського міськрайсуду Криворучко І.В., він підготував «відмовні» матеріали по цій заяві таким чином, щоб Мальцева О.Є. про це не дізналась і не дав подальшого ходу цій заяві». Таким чином, Стельникович М.В., порушив свої службові обов’язки і вчинив протиправні дії у сфері службової діяльності.

На початку 2013 року, я отримала на свою скаргу відповідь начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області Козьякова Р.С. від 08.01.2013р. за № 5/422 про те, що за результатами проведеної перевірки вищеназваних фактів, в них «вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються виключно в судовому порядку».

У 2012 році, щодо вищеназваних порушень під час будівництва та продажу квартир, мешканці будинку № 4 по вул. Яблуневій, офіційно звертались з відповідною скаргою до Бориспільської ОДПІ Київської області.

У червні 2014р. відбулося проникнення до моєї квартири (вкрадено кошти), на підставі чого до Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області мною направлена відповідна заява. За результатами проведеним правоохоронцями заходів, отримано відповідь начальника зазначеного МВ Козьякова Р.С. від 16.06.2014р. за № 5/10869, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 КК України.

Элита страны

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *