Николаевский волонтер Евгений Довлатов просит защиты от СБУ

Евгений Довлатов

Евгений Довлатов

Известный волонтер Евгений Довлатов, который прославился своими яркими перфомансами не только в Украине, но и Москве, просит о помощи: он утверждает, что ему грозит тюремный срок за преступление, которого он не совершал и что прокуратура закрывает глаза на убийство человека в подвале СБУ.

По словам Евгения Довлатова, 7 июня он был арестован в Николаеве в кафе представителями спецподразделения СБУ “АЛЬФА”. Ему инкриминировали связь с “Народной радой Бессарабии”, пророссийскими террористами “ДНР-ЛНР” и хранение гранаты. В его квартире прошли обыски, были изъяты личные вещи, в том числе оргтехника и деньги, причем, по словам Евгения Довлатова, обыск проходил неправомерно, обвинение ему не выдвинули, а понятые были подставными. Активист утверждает, что его, доставив в подвал николаевского СБУ, били и пытали, также он подвергся сексуальному насилию,а на его глазах перерезали горло ему не знакомому человеку который на тот момент тоже находился на подвальном допросе сотрудников СБУ.

Кроме этого обыски прошли в другой квартире, где он жил по факту поножовщины, которая произошла еще в мае. Евгений Довлатов утверждает, что в инциденте с поножовщиной потерпевшим был именно он – у него возник конфликт с неким Крыселовским, о чем свидетельствуют документы экспертизы. Через день был суд без свидетелей, который установил, что Довлатов не связан с террористами, но дело было квалифицировано в “покушение на убийство”, а его из потерпевшего сделали подозреваемым.

Евгений Довлатов сообщил, что в общей сложности просидел в СИЗО месяц. Выкупила его мама, заплатив назначенный судом залог в размере 70 тысяч гривен. Он отрицает появившуюся в СМИ информацию о том, что из тюрьмы его выкупали некие депутаты. На данный момент Евгений Довлатов выиграл два суда в Николаеве, доказав, что он не сепаратист и на территориальную целостность Украины не посягал.

В скором времени предстоит новое судебное разбирательство по статьям “покушение на убийство” и “незаконное хранение оружия”, которую, по его словам, правоохранители уже взорвали. Тюремный срок за данное преступление составляет до 15 лет. Евгений Довлатов подчеркивает, что уже неоднократно обращался к правоохранителям за разъяснениями, в том числе по фактам избиения и пыток, но в ответ получает лишь отписки. Кроме этого он подал в суд о фальсификации документов. Он имеет большой пакет документов, подтверждающих его невиновность. Также Евгений Довлатов хочет, чтобы его дело перевели в Одесский суд, поскольку подозревает, что в Николаеве суд заангажированный. – Единственное, что сейчас хочется, чтобы закрыли дела, которые не имеют под собой никакого основания, – подчеркнул Евгений Довлатов.

По мнению активиста, такому преследованию он подвергся еще по старому делу – несколько лет назад еще при режиме Януковича у него подложным путем отобрали кафе в Киеве, после этого он стал активно привлекать внимание, организовывая различные яркие акции, пытаясь помочь тем, кто попал в подобную ситуацию.

 

SKELET-info

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

3 комментария к статье “Николаевский волонтер Евгений Довлатов просит защиты от СБУ

  1. VVB
    10.11.2015 в 22:12

    Адміністрації Президента
    ———————————————
    м. Київ, вул. Банкова 11

    Генеральному прокуророві України
    ———————————————
    м. Київ, вул. Різницька 13/15

    Службі Безпеки України
    ———————————————
    м. Київ, вул. Малопідвальна 16

    Міністерство Внутрішніх Справ України
    ———————————————
    м. Київ, вул. Академіка Богомольця 10

    Тихонова Юрія Валентиновича,
    прож.: Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Чорноморка,
    вул. Чорноморська 121

    ЗАЯВА
    про злочинні дії працівників ВВБ УМВС України в Миколаївській області, які виразились у фальсифікації доказів та наданні неправдивих свідчень по кримінальній справі.

    13.01.2014 року вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області (суддя Стрєльніков Д.В.) мене визнано винним у тому, що 08.09.2012 року, будучи слідчим СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області, ввівши в оману Шумського Д.В. щодо можливості вплинути на хід розслідування по кримінальній справі щодо нього, яка перебувала у провадженні слідчого СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області Гончарова О.О., отримав від Шумського Д.В. грошові кошти у сумі 8000,00 (вісім тисяч) грн.
    Мої дії судом кваліфіковано за частиною 1 статті 190 КК України, за якою призначено покарання – 1 рік обмеження волі, та за частиною 3 статті 364 КК України, за якою призначено покарання – 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах і судах строком на 2 роки, з конфіскацією у власність держави половини майна, що є моєю власністю, а також з позбавленням спеціального звання старший лейтенант міліції. На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах і судах на строк 2 роки, з конфіскацією у власність держави половини майна, що є у моїй власності, а також з позбавленням спеціального звання старший лейтенант міліції.
    Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.01.2014 року змінено в частині правової кваліфікації злочину, застосовано ч. 1 ст. 364 КК України, за якою призначено покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки та зі штрафом у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100 грн.; вирішено вважати засудженим за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі; на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки та зі штрафом у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100 грн.
    Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 січня 2014р. та ухвала апеляційного суду Миколаївської області від 25 березня 2014 р. ґрунтувались на підроблених доказах і суди обох інстанцій відмовлялися перевіряти достовірність цих доказів шляхом призначення відповідних експертиз. Тобто судді завідомо за попередньою домовленістю з працівниками ВВБ УМВС України в Миколаївській області виносили неправосудні рішення, знаючи, що докази по справі штучно створені.
    Фактично я дійсно декілька разів зустрічався з гр. Шумським Д.В., який просив мене допомогти «вирішити» його справу. Я неодноразово відмовлявся це зробити і повідомив, що йому треба надати слідчому характеристики, а також відшкодувати збитки потерпілій, а за необхідності і моральну шкоду. З практики мені відомо, що це буде приблизно 5-10 тисяч грн.
    Проте Шумський Д.В. постійно просив з ним зустрітися та намагався передати мені гроші. Я відмовлявся.
    У тому числі я відмовився отримати гроші від Шумського 07.09.2012 року.
    Наступного дня, тобто 08.09.2012 року Шумський Д.В. просто кинув мені гроші до пакету, який я тримав у руках.
    По дорозі додому я побачив, що у моєму пакеті згорнутий пакунок, я зрозумів, що у ньому гроші і Шумський Д.В. вирішив таким чином мені їх передати. Вдома у тещі я попросив свою дружину Тимофєєву віднести гроші Шумському додому, що вона і зробила, про що повідомила мені по телефону. Це було приблизно об 11.30 год. і у тещі я знаходився більше 1 години.
    Потім я пішов до місцевого магазину – кафе «Вечный Зов» у с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області, де сів пити пиво. При собі я мав сумку з інструментами, оскільки повертався від своєї тещі, де відремонтував електрику.
    Близько 13 години до мене підійшло троє чоловіків, які відрекомендувалися працівниками ВВБ УМВС України в Миколаївській області та запитали у мене, де гроші та де пістолет.
    Я відповів, що при мені нічого такого немає та поцікавився, чому вони у мене про це запитують.
    Один з них, Білоусов присів за стіл та почав розмову про те, що я нібито взяв хабар у гр. Шумського Д.В. Я заперечував цей факт і повідомив, що Шумський Д.В. тривалий час намагався передати мені гроші і я від них відмовлявся, а сьогодні він кинув мені гроші до пакету, однак я попросив дружину повернути йому ці гроші. Тоді 2 працівники ВВБ кудись відійшли. Вони декілька разів відходили та підходили до мене. Обходили мене з різних боків. Потім через хвилин 15 вони забігли до приміщення та застосували до мене заходи фізичного примусу – заламали руки і в цей же час щось кинули до моєї сумки. Як потім мені стало відомо, вони підкинули до моєї сумки гроші у сумі 8000,00 грн.
    Після цього працівника ВВБ одягли на мене наручники та запросили понятих для проведення особистого огляду. В ході огляду сумки вони дістали зверху гроші у сумі 8000,00 грн. На мої прохання просвітити гроші та мої руки не реагували, сказавши, що замість помітки грошових знаків вони складуть протокол їх огляду і цим доведуть, що я отримав ці кошти у якості хабара.
    Я сказав, що все одно у барі ведеться відеоспостереження і на відеозаписі буде видно, хто і що зробив.
    Однак працівники ВВБ знищили запис відеокамери яка фіксувала події мого затримання і залишили запис відеокамери, яка знімала з іншого ракурсу і зняла лише ноги.
    Але і на цьому записі видно, як тривалий час біля мене ходять працівники ВВБ, а також те, що я не чинив ніякого опору і застосування до мене фізичної сили було необґрунтованим і робилося лише з однією метою – підкинути мені до сумки гроші. І на даний час місце знаходження жорсткого диска, який був вилучений з бару невідоме.
    Це доводиться наступними доказами:
    1. Суперечності у свідченнях працівників ВВБ щодо обставин мого затримання.
    Так, допитані у якості свідків о/у ВВБ УМВС України в Миколаївській області Білоусов А.В., Петренко В.О. та Літвінов А.О. показали, що безпосередньо перед затриманням у розмові я запитав їх, чи будуть вони застосовувати зброю, якщо я спробую тікати. З цього вони зробили висновок, що я маю на меті чинити супротив їхнім законним діям. Тому Літвінов А.О. надів на мене наручники. Про застосування до мене прийомів рукопашного бою вони нічого не вказують.
    Однак, коли вони надавали пояснення в ході дослідчої перевірки прокурору відділу нагляду за додержанням законів підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Миколаївської області Коломійцю І.О., то всі троє пояснили, що зайшовши удвох до приміщення бару Фомічов Д.В. разом з Білоусовим А.В. підійшли до мене та відрекомендувались. Після цього я намагався, відштовхуючи Фомічова Д.В., пройти до виходу з бару. Білоусов А.В. повідомив про причини затримання, а я в свою чергу запитав, чи будуть вони мене затримувати, якщо я буду відстрілюватись та повторно намагався їх відштовхнути на направитися до виходу. У зв’язку із моїми погрозами застосування вогнепальної зброї Фомічов Д.В. викликав на допомогу для затримання Петренка В.О. та Літвінова А.А. Коли зазначені працівники зайшли до бару я почав погрожувати застосуванням зброї. Після цього Білоусов А.В., Петренко В.О. та Літвінов А.О. застосували до мене прийоми рукопашного бою у вигляді загину руки за спину та застосували спец засіб – наручники. При перегляді відео спостереженні «Video-cam2. avi» видно, як працівники не знаходилися біля мене , щоб надіти наручники, а забігли з вулиці до площадки, окрім цього видно, що я не намагався пройти до виходу та нікого не штовхав, а вів себе адекватно, як людина, яка не вчинила злочин.

    Фото.1 У верхньому правому куті видно як працівники ВВБ забігають з вулиці, для мого затримання, а насправді підкиданні грошей!

    Фото 2.

    Фото 3.

    Фото 4.

    Фото 5.

    Фото 6.

    Фото 7.

    Фото 9.

    Фото 10. Фото 2-10 видно як працівник ВВБ після затримання накланяється з лівої сторони від мене, саме там де вись моя сумка, також видно при ретельному перегляді саме плече та руку працівника ВВБ. При цьому понятих в даний час не було. При цьому видно, що я сидів за столом, а не намагався пройти до виходу, чи когось штовхав.
    Так чому працівники ВВБ дають брехливі та безпідставні причини фізичного затримання та застосування спец засобів (наручники)? Та для того, щоб підкинути гроші!
    Таким чином, одні і ті ж люди – спеціально підготовлені працівники ВВБ надають різні свідчення щодо одних і тих самих фактів. Тобто вони просто надають недостовірні свідчення для того, щоб виправдати безпідставне застосування фізичної сили з метою підкинути мені грошові кошти.
    За таких обставин в діях працівників ВВБ вбачаються ознаки злочинів, передбачених 364, 365, 384 КК України.

    2. Знищення доказів та підроблення протоколу огляду.
    Петренко В.О. достовірно знаючи з моїх слів, що їхні незаконні дії були зафіксовані однією з камер відеоспостереження, яка була чітко направлена на місце затримання, вирішив вилучити жорсткий диск та знищити вказаний запис, що він і зробив без участі понятих.
    З метою прикриття незаконного вилучення жорсткого диску, на якому були записи камер відеоспостереження Петренко В.О. разом з Літвіновим А.О. склав завідомо підроблений офіційний документ — протокол огляду приміщення бару від 08.10.2012 року, в ході якого ніби то було вилучено жорсткий диск з записами камер відеоспостереження.
    Насправді така слідча дія взагалі не проводилася і про це заявили самі поняті, які допитувались в залі судового засідання, а також господарка кафе Кундус С.Ц.
    Так поняті Ванєєв та Вітвіцький вказали, що після мого особистого огляду вони поїхали до м. Очакова, де було проведено огляд мого службового кабінету. Після цього з м. Очакова близько 17 години вони поїхали до м. Миколаєва, де вони проживають.
    Гр. Кундус С.Ц. показала, що 08.09.2012 року близько 19 години вона приїхала до с. Чорноморка. Після цього у приміщенні бару, вона на вимогу працівників ВВБ передала їм жорсткий диск з комп’ютера, на який записувались дані з 3-х відеокамер, розміщених в барі. Після цього ніяких оглядів, а також візитів працівників ВВБ, у тому числі 08.10.2012 року не було.
    Проте Петренко В.О. вніс до протоколу огляду запис, що огляд проведено у присутності понятих Ванєєва та Вітвіцького, а також гр.. Кундус С.Ц. у період часу 17.40 -18.00 год. 08.10.2012 року.
    Таким чином, працівники ВВБ Петренко В.О. та Літвінов О.А. підробили процесуальний документ – протокол огляду з метою штучного створення доказів, а точніше для подальшого знищення доказів моєї невинуватості, чим вчинили злочин передбачений ст. 366 КК України

    3. Фальсифікація доказів обвинувачення.
    Як на доказ моєї вини слідство використало протоколи застосування технічних засобів одержання інформації, які складені 12.10.2012 та 17.10.2012 та оптичні диски для лазерних систем зчитування CD-R інв. №234-03-12, DVD-R інв. №272-03-12, DVD-R інв. №273-03-12, DVD-R інв. №274-03-12, DVD-R інв. №276-03-12, які додані до кримінальної справи (а.с. 232-252 т.1).
    У той же час вищевказані носії інформації CD-R інв. №234-03-12, DVD-R інв. №272-03-12, DVD-R інв. №273-03-12, DVD-R інв. №274-03-12, DVD-R інв. №276-03-12 мають ознаки монтажу та є копіями первинних носіїв інформації. Первинні носії інформації до суду не надавалися та з ними ні мене, ні мого захисника як в ході досудового слідства, так і після його завершення не ознайомлювали. Прокурор у судовому засіданні під час дослідження дисків вказав, що інформація містилася на флеш картці, а потім необхідні для суду фрагменти були перенесені на ком пакт диски. Тобто стороною обвинувачення підтверджено те, що до суду не надано оригінали записів, а інформація на дисках змонтована (а.с. 106 т.2).
    Тому і протоколи про наслідки проведення оперативно — розшукових дій, які складено на підставі вищевказаних підроблених електронних носіїв інформації, також не містять достовірних даних, у зв’язку з чим не можуть бути доказами по справі.
    Тобто стороною обвинувачення підроблено електронні документи, тобто вчинено злочин, передбачений ст. 366 КК України.
    Працівники ВВБ використовуючи Шумського фактично спровокували ситуацію давання хабара. Так Шумський Д.В. за вказівкою працівників ВВБ тривалий час намагався вручити мені гроші, а я відмовлявся. Це підтверджується і протоколами про наслідки проведення оперативно — розшукових дій. Так, 07.08.2012 року Шумський Д.В. намагався передати мені гроші, однак я відмовився їх приймати (а.с. 242 т. 1). При цьому виникає питання: якщо Шумський Д.В. був готовий передати мені гроші – де протокол огляду, помітки та вручення йому грошових знаків, датований 07.08.2012 року. В іншому випадку, які гроші він намагався передати. Я думаю, що такий протокол не складався, оскільки працівники ВВБ вирішили складати такий протокол вже після передачі мені коштів, тобто підроблювали докази. Такий висновок підтверджується і тим, що відповідно до протоколу огляду та вручення грошових знаків від 08.09.2012 року Шумському Д.В. ніби то було вручено 80 купюр номіналом по 100 грн. кожна і інших грошей у нього не було (а.с. 20-41 т. 1). У той же час Шумський Д.В. розраховувався за придбану каву після складання протоколу З яких коштів він робив розрахунок? Крім того, згідно протоколу про наслідки проведення оперативно-розшукових дій Шумський Д.В. у своїй сумці показує мені, що у нього є мілкі гроші і розмірковує, чи вистачить їх йому на придбання бензину (а.с.245 – 246 т.1). Що це за гроші? Вказане свідчить про підроблення протоколу огляду та вручення грошових знаків від 08.09.2012 року, а саме складення його вже після того, як мені підкинули гроші. Ця обставина також не досліджена судом першої інстанції.
    Фактично працівники ВВБ вчинили злочин, передбачений ст. 370 КК України – провокація хабара.

    4. Змова працівників ВВБ, прокуратури та суддів в частині фальсифікації та використання підроблених доказів з метою винесення неправосудного рішення.

    В ході розслідування кримінальної справи не проводилася фоноскопічна експертиза, тобто відсутні дані про те, що саме мій голос записано у розмовах з Шумським Д.В. Це було зроблено умисно.
    З метою встановлення істини по справі мною та моїм захисником у судовому засіданні було заявлено клопотання про проведення фоноскопічної експертизи. Однак суд, маючи незаконну домовленість з працівниками ВВБ та прокуратури, безпідставно відмовив у задоволенні цих клопотань, мотивуючи тим, що експертиза може бути призначена для встановлення тих чи інших фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи, а не для перевірки справжності інших доказів, які надаються іншими учасниками кримінального процесу на обґрунтування своєї позиції (а.с. 69-70, 105-106 т.2).
    Апеляційний суд, який перед засіданням тривалий час спілкувався з працівниками ВВБ, погодився з думкою суду першої інстанції.
    Такі висновки судів першої та апеляційної інстанції є абсурдними, незаконними та антиконституційними — суди фактично підтвердили, що всупереч вимог закону не звертали увагу на достовірність та допустимість доказів по цій справі, оскільки, на їхню думку, кримінально-процесуальний закон не зобов’язує суд перевіряти докази на достовірність.
    Мене засуджено на підставі змонтованих (підроблених) відеозаписів, та протоколів, які не відповідають дійсності, а судом всупереч моїм клопотанням не вжито заходів до їх перевірки – не призначено фоноскопічну експертизу. З таким успіхом можна засудити кого завгодно і за що завгодно.
    Вказане свідчить про те, що суддями відносно мене вчинено злочин – винесено неправосудні рішення.
    Лише змовою з працівниками ВВБ та прокуратури я можу пояснити дії суддів, які відмовили мені у задоволені клопотань про отримання доказів моєї невинуватості.
    Зверніть увагу, згідно протоколу огляду місця події, проведеного у барі 08.09.2012 року з бару “Вечный зов» у період часу з 17.40 год. до 18.00 год. було вилучено жорсткий диск з комп’ютера, на якому містилися записи з камер відеоспостереження. При цьому після вилучення жорсткого диску з нього зникли записи 2-х відеокамер, одна з яких фіксувала події мого затримання, а інша — обстановку біля приміщення бару. Фактично на диску залишилась відеоінформація з однієї камери, яка була направлена в іншому напрямку і не зафіксувала всіх обставин мого затримання (з ракурсу зйомки видно лише ноги). У суді я повідомив, що записи 2-х інших відеокамер були видалені самими працівниками ВВБ, оскільки на них було зафіксовано, як мені підкинули гроші.
    Навіть на записі, який залишився (де ракурс дозволяє побачити тільки ноги) чітко видно, що у момент затримання підійшов чоловік і щось передав працівникам ВВБ.
    Факт видалення записів відеокамер, які фіксували обстановку затримання та події біля входу до бару, підтверджується також тим, що сам протокол огляду місця події підроблений, оскільки поняті пояснили, що після проведення оглядів службових кабінетів в Очаківському МВ УМВС близько 17 години поїхали до м. Миколаєва з м. Очакова і не брали участі в проведенні будь-яких інших слідчих дій (а.с. 215-217 т.1). Тобто вилучення жорсткого диску фактично проводилося без понятих.
    З метою підтвердження факту видалення відеозаписів з вищевказаних камер спостереження та визначення технічної можливості відновлення цих записів у разі їх видалення я подав до суду письмове клопотання про залучення експерта для проведення комп’ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: який стан жорсткого диску та чи знаходилася на ньому відеоінформація від 08.09.2012 року з інших камер спостереження, а у разі знищення цієї інформації, чи можливо її відновити.
    Вказана експертиза має важливе значення, оскільки у разі відновлення втрачених файлів з інших камер спостереження беззаперечно буде доведено правдивість моїх свідчень про те, що гроші мені підкинули працівники ВВБ під час мого затримання, а також про те, що застосування до мене сили та спецзасобів було безпідставним і робилося лише для однієї цілі — підкинути мені гроші. До моменту затримання я розмовляв з працівниками ВВБ приблизно 10-15 хвилин. Вони то підходили до мене, то кудись від’їжджали. При цьому один з них постійно залишався зі мною. І лише через деякий час вони вирішили застосувати до мене силу — заламали руки, поклали на стіл та наділи наручники. Саме в цей час працівники ВВБ поклали гроші мені до сумки.
    Судом безпідставно відмовлено в задоволенні мого клопотання (а.с. 78 т. 2), чим порушено моє право, передбачене ст. ст. 65, 66 КПК України щодо надання доказів з метою доведення обставин моєї невинуватості. Фактично такою відмовою, зважаючи на важливість даних, які можуть бути встановлені за допомогою такої експертизи, судом першої інстанції порушено моє право на захист у широкому розумінні. Тобто мене звинувачують та судять за допомогою підроблених доказів та не надають можливості виправдатися (ч. 2 ст. 21 КПК України в редакції 1960р). Доказом являється, те що на даний час місце знаходження жорсткого диску невідоме, так як 24.10.2012 року слідчий Алесін О.В. на досудовому слідстві виніс постанову про повернення вилученого майна, в якій вказав повернути вилучений по справі 08.09.2012 року при огляді місця події в магазині «Вечний зов» жорсткий диск комп’ютера «Western Digital» 500 GB його власнику Кундус С.Ц., так як подальше тримання вказаного жорсткого диску комп’ютера в прокуратурі недоцільно і він підлягає поверненню власнику (а.с. 213 т. 2). 18.07.2013 року в суді свідок Кундус С.Ц. дала показання, про те що 08.09.2012 року в суботу їй зателефонували співробітники ВВБ та сказали, що їй потрібно негайно надати відеозапис з відеокамер, так як в них сталась надзвичайна ситуація. Вини їй зателефонували для того, щоб вона приїхала(так як була за межами с. Чорноморка та м. Очакова). Приїхала вона біля 19:00 – 20:00 годин. Жорсткий диск їй не віддали , сказали що після суда віддадуть. (а.с. 104 т. 2). Так де тепер жорсткий диск???? Також зникає відео, яке проводилось при моєму особистому обшуці, і де воно сам працівник ВВБ дає покази на суді, що не знає його місце знаходження, а дане ж відео показало б як саме знаходились підкинуті гроші і точне місце знаходження у сумці. Я дивуюсь як ще саме кримінальну справу «Миші не зїли»:?

    Крім того, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні мого письмового клопотання та клопотання мого захисника про призначення дактилоскопічної експертизи, на вирішення якої слід поставити питання про наявність відбитків пальців моїх рук на грошових купюрах, які вилучено під час мого затримання та особистого огляду (а.с. 23—26, 78 т.2). Я, а також мій захисник наполягали на проведенні цієї експертизи, оскільки я до рук гроші не брав і на них не може бути відбитків моїх пальців. Проведення дактилоскопічної експертизи є єдиним способом встановлення цього факту, який має важливе значення для встановлення істини та правильного вирішення справи. Адже, як стверджує Шумський Д.В. у своїх свідченнях, яким суд безпідставно надав перевагу, гроші були у пакеті, а під час мого особистого огляду, проведеного після затримання (через півтори години з моменту передачі грошей), ці самі гроші були у моїй сумці без пакету (а.с. 44 т.1). Отже я мав би їх перекласти – дістати з пакету та покласти до сумки, що неминуче призвело б до залишення на них відбитків пальців рук. В іншому разі (якщо моїх відбитків пальців там немає), гроші до моєї сумки поклала інша особа.
    Прошу звернути увагу, що поняті Вітвіцький М.М. та Ванєєв І.В., які залучалися при особистому огляді під час мого затримання, не бачили самого моменту затримання. Так, Вітвіцький М.М. та Ванєєв І.В. у судовому засіданні показали, що коли зайшли до кафе, то побачили мене в наручниках. Таким чином, відсутні дані, які б спростовували мої свідчення в частині того, що при затриманні гроші мені підкинули.
    Мої свідчення в цій частині також підтверджуються відсутністю огляду моїх рук, а також відсутністю даних дактилоскопічної експертизи, які б вказували на наявність на грошових коштах слідів пальців моїх рук.

    Таким чином, матеріали справи не містять жодних об’єктивних належних та допустимих доказів по справі, адже протоколи про наслідки проведення оперативно-розшукових дій недостовірні, оригінали відеозапису відсутні, а фоноскопічна експертиза не проведена, не проведено і дактилоскопічну експертизу, яка б вказувала, що я дійсно отримував вилучені у мене кошти. Свідок Костенко Н.А. вказує, що сама звернулася до мене про допомогу Шумському Д.В. по кримінальній справі та пропонувала гроші, але я відмовлявся. Свідок Тимофєєва І.В. підтверджує, що я повідомив їй, що Шумський Д.В. підкинув мені гроші до пакету, у зв’язку з чим я попросив її повернути йому ці гроші. Незважаючи на те, що одна з камер відеоспостережння зафіксувала факт мого затримання, в ході якого працівника ВВБ мені підкинули гроші, суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення комп’ютерної експертизи, в ході якої можливо відновити видалені працівниками ВВБ записи.
    З усіх доказів по справі суд фактично бере до уваги лише свідчення Шумського Д.В. та працівників ВВБ, які є зацікавленими особами і фактично мене обмовляють.
    Таким чином, в діях працівників ВВБ вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. 384, 364, 365, 366, 370, 371 КК України, в діях слідчого прокуратури Алесіна О.В. вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 364, 365, 371, 372 КК України, а в діях суддів місцевого та апеляційного суду вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 375 КК України.
    Дані докази про організовану злочину діяльність працівників ВВБ, прокуратури та судів та інші докази є в моєї кримінальній справі. Саме Вас та працівників різних програм і журналістів, які цим випадком зацікавилися, прошу провести перевірку узвязку з тим, що в Миколаєві справедливості добитися неможливо, так як ці особи і є довіреними особами Захарченко, Пшонки та Януковича. І мене це беззаконня вже «Дістало». А тому дану справу хочу оприлюднити не тільки на всю Україну, а й на весь СВІТ, так як людині, яка постраждала від режиму Захарченко, Пшонки та Януковича, а також їхніх прихвостей «м. Миколаєва» нічого соромитися. Окрім цього 02 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянувши мою касаційну скаргу дійшов висновку, що вирок апеляційного суду не можна визнати законним та обґрунтованим, і який підлягає скасуванню, а справу направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно врахувати усіх процесуальних можливостей, у тому числі й шляхом проведення судового слідства, належно перевірити всі доводи апеляції та доповнень до неї, а також інші доводи касаційної скарги. 23 жовтня 2014 року відбудеться знову апеляційний розгляд і мені та журналістам просто цікаво як вони, а точніше прокуратура пояснить вище зазначенні ними, ВВБ та іншими особами злочини, я гадає вона скаже, що все було перевірено і все об’єктивно, а що саме вони перевіряли і що саме об’єктивно вони чомусь не пояснюють і це доводять не логічними фактами, а своєю точкою зору, як їх навчив ПШОНКО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Мабуть для таких людей потрібен Майдан, сміття та люстрація!
    На підставі вищевказаного, —

    ПРОШУ:

    1. Прошу провести перевірку та вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності винних працівників ВВБ УМВС України в Миколаївській області, працівників прокуратури Миколаївської області та суду.
    2. Письмово повідомити мене про результати розгляду цієї заяви.

    Додаток:
    1. Протокол допиту свідка о/у ВВБ УМВС України в Миколаївській області Білоусова А.В.
    2. Протокол допиту свідка о/у ВВБ УМВС України в Миколаївській області Петренко В.О.
    3. Протокол допиту свідка о/у ВВБ УМВС України в Миколаївській області Літвінова А.О.
    4. Постанова про виділення матеріалів для проведення перевірки та постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо о/у ВВБ УМВС України в Миколаївській області Білоусов А.В., Петренко В.О. та Літвінов А.О.
    5. DVD-R на якому знаходиться відео спостереженні «Video-cam2. avi» та зображення зроблене з даного спостереження.
    6. Протокол огляду місця події (з бару).
    7. Протокол допиту свідка Ванєєва.
    8. Протокол допиту свідка Вітвіцького
    9. Показання наданні Кундус С.Ц. у суді.
    10. Показаннями на суді Шаманаєва та Мазур про те, що вони бачили в цей день і час мою дружину біля будинку Шумського Д.В.
    11. Протокол допиту свідка Тимофєєвої І.В.
    12. Протоколом ВООП із Тимофієвою.
    13. Клопотання до Миколаївського районного суду Миколаївської області про призначення компютерно-технічної експертизи.
    14. Постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області про розв’язання заявленого клопотання, щодо призначення компютерно-технічної експертизи.
    15. Клопотання до Миколаївського районного суду Миколаївської області про призначення судової фоноскопічної експертизи.
    16. Постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області про розв’язання заявленого клопотання, щодо призначення судової фоноскопічної експертизи.
    17. Ухвала Іменем України Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.14 р.

    «____» ____________ 20___ року Ю.В. Тихонов

    • Евгений Довлатов
      11.11.2015 в 17:31

      Ответь

  2. 11.11.2015 в 17:29

    Тихонов ??? Так суд у тебя уже прошел??? Как с тобой связаться ?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *