Кому з вінницьких політиків належать інформаційні ресурси?

164560У період виборів, активізації чорного піару на політичних опонентів інформаційні медійні ресурси розквітають як гриби після дощу. Пригадаємо тільки недавній скандал про фейковий сайт на найпопулярніше видання «33-й канал», на якому публікували чорнуху, яка не мала жодного відношення до авторитетного видання, власником якого є Григорій Калетнік. Подейкують, що це діло рук Тараса Чорноівана, який створив «Тарасову правду», «ord2», «Код» та близько 200 сайтів. За інформацію, яку він опублікував на цих сайтах на ректора Вінницького медичного ледь не загримів у в’язницю, але за ним стоять серйозні люди, колишній нардеп-регіонал Володимир Продивус.

Ну у даному випадку, сплагіативши, хотіли використати бренд видання. Але як пояснити таку наявність інших медійних ресурсів, які так активно почали створювати?

Зрозуміло, щоб утримувати штат журналістів, створити сайт чи газету потрібен серйозний грошовий ресурс. Не виняток і вінницькі ЗМІ. Пам’ятаєте як гучно вінницькі майданівці на чолі з Маліновською говорили про продажність та контрольованість вінницьких ЗМІ? Для цього вони навіть прес-конференцію давали у Києві, бо боялись перекручувань їхніх слів. Як то кажуть, що правда була десь на поверхні. Ну як можна йти в політику без власного ресурсу. От і Ольга Маліновська заснувала ресурс «Медіа центр «ВЛАСНО» під гаслом: «Вчасно, влучно, гостро, власно – «Правди сила!»».

Ще один одіозний опозиціонер Віктор Маліновський теж не пасе задніх, у нього є газета і сайт з однойменною назвою «Голос народу».

Серед опозиційних політиків свій ресурс «Інформаційна Вінниччина» добре розкрутив і екс голова Вінницької облради Сергій Татусяк.

Ну коли опозиції нема куди діватись в умовах інформаційного вакууму і так званої «демократії», то вони просто змушені доносити свою позицію до читачів через власні ресурси. А навіщо така кількість сайтів і газет чиновникам, які перебувають при владі? Їм ж дають безкоштовні 20-хвилинні ефіри на обласному телебаченні, телеканалі «Рада», районних та обласних виданнях, якими вони не забувають користуватися. А все банально просто – такі сайти створюють політики для того, щоб очорняти своїх політичних опонентів і розправлятись із неугодними. Бо в нашій країні реагують тільки на натовп людей і журналістські розслідування, які мають резонанс. От вам і результат.

Найбільше сайтів приписують саме депутатам від провладного Блоку Петра Порошенка. Так, Голові Верховної Ради України Володимиру Гройсману приписують найбільшу кількість сайтів, які в наслідство під контроль перейшли міській раді та протеже Гройсмана Моргунову. Серед них найбільш відомі «Моя Вінниця», «Місто», «Вінницькі реалії» (головним редактором є Степан Бессолов – депутат від Гройсмана партії «Совість»), «Вінниця.info», «Vindaily» та інші.

Інформаційний ресурс «Ilikenews» належить братам Ткачукам. Геннадій Ткачук – народний депутат від «Удару», який злився з БПП. Його молодший брат очолює Укрпошту, а дружина – Людмила Станіславенко – фонд.

Сайт «ВінницяОК» належить теж депутату від БПП Олександру Домбровському. Його помічниця Світлана Вишневська є редакторами цього сайту.

Сайт «Vinnitsa LIFE», «Немирівський вісник», Оратівський вісник», «Іллінецький вісник», «Погребищенський вісник», «Липовецький вісник» належать ще одному депутату від БПП Руслану Демчаку. Скандально відомий сайт «Vinnytsia PressPoint”, який, за словами активістів, був створений за грандові кошти, пов’язують із радником колишнього Голови Вінницької ОДА Анатолієм Олійником Миколою Філоновим. У Філонова за плечима є вже успішний проект «Свобода слова в Україні». Олійник – людина Домбровського, тому він має повний вплив на політику даного сайту.

Сайт і газету «Вінниччина», засновником якої є облрада, перетворили на ресурс імені чинного Голови Вінницької облради Сергія Свитка.

Ось така інформаційна картинка. Правдива інформація у ЗМІ могла б з’являтися тільки у випадку прозорості засновників та кримінальної відповідальності за створення фейкових сайтів та розповсюдження на їх шпальтах брехливої інформації.

Элита страны

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

7 комментария к статье “Кому з вінницьких політиків належать інформаційні ресурси?

  1. Лариса
    08.10.2015 в 23:06

    Сумно, але доки в нас не буде незалежних ЗМІ, доти ми не зможемо сподіватися на справжню демократію.

  2. Валентина
    08.10.2015 в 23:06

    Якщо інфоромаційні ресурси перейшли у владу нинішніх політиків, то це точно приведе до авторитаризму, який згодом перетворюється на тоталітарний режим. Ми попали!

  3. Вікс
    09.10.2015 в 09:28

    Руслан Демчак вже пустив свою сітку усюди. Про яку демократію може йти мова, якщо політики закуповують газети, телебачення. Вінниця лайф саме неправдиве видання і його очолює сама гидка людина.

  4. Аня
    09.10.2015 в 11:21

    Найцікавіше, що взагалі нікого не опитують. Басюк, який любить бабло для улюбленого Гройсмана і Пороха готовий рідну матір продати. Я б написала — нам є чим пишатись: 1. Долар виріс до 22 грн. 2. У країні дефолт. 3. У 6 разів зросли послуги на ЖКХ. 4. Рекордно високий рівень безробіття. 5. Ціни на продукти харчування виросли на 120% Мені далі продовжувати чи цих ТОР досягнень вистачить?! Довели народ до ручки

  5. Олег К.
    11.10.2015 в 09:31

    Більш-менш правду пишуть всього кілька газет, 33 канал можна читати, решта видань — співають як один під дудку тих, хто платить гроші.

  6. Аліна
    15.10.2015 в 20:00

    Вау, треба зберегти собі цей список «власників ЗМІ», по них і оцінюватиму об*єктивність отриманої інформації. Хоча, за зворотним принципом за цими сайтами можна оцінити їх власників… І думки співпадають — інтернет-джерела Демчака кишать замовним та видуманим матеріалом.

  7. МИЛА
    22.10.2015 в 18:47

    Да уж, предвыборная ересь в самом разгаре, уже и новости читать не хочется. А ничего что Калетник судился с 33 за дискредитацию? Сам с собой получается?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *