Компот з бензопіреном: наслідки пожежі на БРСМ

Чому місцеві жителі бояться за своє здоров’я, а міністерства роблять вигляд, що все в нормі

Через шість місяців після пожежі, яка майже тиждень палала влітку  на нафтобазі БРСМ під Києвом, слідство так і не назвало, що саме  стало причиною трагедії, яка призвела до загибелі  шістьох людей, вісімнадцяти поранених, одного зниклого безвісти, кілька тисяч тон знищених нафтопродуктів  та  кілометрів випаленої землі.

В МВС розглядають чотири версії, вказуючи, що скоріш за все, пожежа здійнялась внаслідок недбалості працівників нафтобази.

На цьому державні інститути ставлять крапку, мовляв, винних знайдуть, вогонь зупинили, в мінеклогії запевняють, що жодної небезпеки більше не існує.

Втім те, що горіння нафтопродуктів  призвело до забруднення і отруєння навколишнього середовища токсичними речовинами, почали наочно помічати місцеві мешканці.

Insider посмілкувався з місцевими жителями та спробував з’ясувати, чи справді пожежа на Київщині уже спричинила всі можливі негативні наслідки та більше не відгукнеться для здоров’ям мешканців близьких до автобази територій.

Ми уже на власні очі бачимо, що не все гаразд. Це легко простежити на продуктах, які місцеві збирають із власної городини. Так, практично уся консервація закручена цього літа стала буро-зеленого кольору, відповідно непридатна для вживання «, — поділився він, демонструючи фото на підтвердження, — розповідає  мешканець Василькова Юрій Береза.

За його словами, аби підняти питання на офіційний рівень, місцевим жителям довелось створити Об’єднану комісію з «Екологічної безпеки та охорони довкілля».

«На сьогоднішній день тему наслідків пожежі на нафтобазі підн

4f3d134-962cb91
імає лише наша комісія, жодних інших результатів просто немає. Більше того, місяць тому свою діяльність згорнула урядова комісія, так і не надавши жодних звітів, — каже Береза.

Ця комісія разом з громадськомю організацією Всеукраїнська екологічна ліга, спільно із його комісією взяла проби ґрунтів та продуктів, аби передати їх в Лабораторію агропромислового комплексу.

«Згідно  показників встановлених лабораторією, у на є значні перевищення показників по бензопірену та сірці. Зрештою, якщо ви зараз приїдете на територію, де сталась трагедія, то зможете самі побачити наслідки. На будинках, огорожі,  дитячих майданчиках досі є масляні чорні плями, відтерти які практично неможливо».

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, розповіла, що ґрунт на території, справді, був просочений нафтою на глибину декількох десятків сантиметрів.

«Разом із димовими газами у повітря потрапили бензапірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю, оксид азоту. Критичним є перевищення по бензапірену: у зразках ґрунту, відібраного при в’їзді до села Путрівка, перевищення у 1,5 рази, безпосередньо на території згорілої нафтобази – у 26 разів. У піску на майданчику дитсадка «Капітан» – у чотири рази. У пробах води із озер і криниць Путрівки виявлені поліароматичні вуглеводні (ПАВ), у концентрації 1,6 та 1,5 мікрограм на літр. В Україні не нормується допустимість ПАВ у воді, але у країнах ЄС цей допустимий показник становить 0,1″.

a722b4f-07dbc4d-img-1843
Для довідки:

Бензапірен — належить до групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, які й до втручання людини у довкілля були присутні всюди у невеликих кількостях.

Бензапірен утворюється при всіх способах спалювання твердого і рідкого палива, під час практично всіх пожеж. Ця речовина може потрапляти в наш організм всіма можливими способами (не тільки з повітрям, їжею, а й безпосередньо через шкіру). Комісія екс-пертів-медиків зарахувала бензопірен і його «родичів»  до групи канцерогенів, пухлиноініціююча дія яких дослідами доведена для тварин. На основі закону екології про єдність живого його вважають потенційним канцерогеном для людей. Це припущення підтверджується фактом частих випадків виникнення кількох видів раку серед людей, які роками мають справу з середовищами з високою концентрацією бензопірену.

Доктор медичних наук і керівник громадської організації «Центр медико-екологічних проблем та оцінки ризиків» Олена Турос згадує, що робоча група при Державній службі надзвичайних ситуацій в яку вона входить, не отримала жодного звернення від ДСНС, коли виникла пожежа.

«Ми за власною ініціативою, поїхали з потужною пересувною медико-екологічною лабораторією для дослідження забрудненості повітря в населених пунктах, розташованих поблизу місця  трагедії. Однак, у процесі нашої роботи з’ясувалося, що міжнародна конвенція SEVESE, яка стосується аварійних ситуацій на нафтобазах, складах зберігання мастильних матеріалів і палива,  просто не працює в Україні».

Ще один житель ближнього до нафтобази села Крячки Наталія Правченко, розповіла, що одразу після пожежі мешканці отримували надто мало інформації.

«Нам не сказали, ані те, яку городину можна їсти, скільки часу ми не можемо вирощувати на цій землі продукти… Були якісь загальні вказівки і місцева санепідемстанція, перевірила продукти, сказавши, що з ними все гаразд. Але, тут на власні очі можна побачити, що не все гаразд, якщо продукція яку ти збираєш зеленіє та чорніє. Власне, ми тут усі люди не заможні, харчуємось переважно з того, що вирощуємо, те ж і продаємо. В перші тижні після пожежі покупців, щоправда поменшало, але зараз їх достатньо».

 

чорні плями після пожежі на рослинах

чорні плями після пожежі на рослинах

Жінка демонструє фото огорожі, на якій і досі зберігаються темні плями від осідлих продуктів горіння.

«Чистила кілька разів, але досі вони залишаються, а таке було скрізь – на даху, одязі, піску.. То, що вже казати про землю, яку ніхто нікуди не вивозив?», — бідкається вона

 

дах колодязя тепер у цяточку

дах колодязя тепер у цяточку

Фактично, за більш ніж 5 місяців, навколо згорілої нафтобази не проводилась рекультивація забрудненого ґрунту, не здійснювалось вивезення залишків пально-мастильних матеріалів для їх переробки і утилізації та заходи для нейтралізації нафти з водних поверхонь і ґрунтів, що унеможливило б попадання токсичних речовин у підземні води.

«Цікаво, що зразки городини з прилеглих до нафтобази територій, я ніде не можу здати на аналіз. Лабораторія АПК –прошу взяти проби продуктів, відповідають, що обладнання на ремонті. Інститут Гігієни – обладнання на переоцінці. Єдина лабораторія, яка спершу погодилась на аналізи – це Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.Медведя, однак одразу зауважили, що не вказуватимуть, звідки продукти узяті. Я погодився, бо це був єдиний варіант, але до сьогодні лабораторія не відповідає на мої листи та дзвінки», — поділився Юрій Береза.

 

а ось так виглядають консервовані вишні через пів року після пожежі

а ось так виглядають консервовані вишні через пів року після пожежі

Чи забруднений ґрунт?

Згідно звіту експертної комісії Комітету громадської ради при Міністерстві природи «забруднення не вийшло за межі території нафтобази, окрім ймовірного (розрахункового, але не зафіксованого) забруднення високих шарів атмосфери». У цьому ж звіті вказується, що результати досліджень лабораторій системи Eurofins у Німеччині доводять, що «показники забруднення ґрунтів та ґрунтових вод від місця пожежі в радіусі до 2,5 кілометра не перевищують показників фонового забруднення, що свідчить про відсутність негативних наслідків для довкілля».

Одночасно, Державна екоінспекція України розмістила на своєму сайті результати про дослідження поверхневих вод та ґрунтів у зоні пливу пожежі на нафтобазі, де  вказує, що перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин не зафіксовано.

Проте  в червні, Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК, при  Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України провела  лабораторні аналізи проб води, ґрунту та продуктів харчування. За  результатами аналізів   було виявлено перевищення «ГДК по бензапірену у зразках ґрунту взятих у різних місцях (у тому числі в піску на дитячому майданчику – ред.)

 

фото ДСНС з місця пожежі

фото ДСНС з місця пожежі

Саме із даними цієї лабораторії Громадська рада при виконавчому комітеті Васильківської міської ради  та створена нею об’єднана комісія, яка опікується екологічними та соціальними наслідками пожежі на нафтобазі «БРСМ-нафта» у с. Крячки Васильківського району Київської області і звернулась до комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Профільний комітет  на своєму засіданні 1 липня 2015 року розглянув звернення. Щоправда голова комітету Микола Томенко не зміг прокоментувати ситуацію, посилаючись на те, що просто не пам`ятає звернення.

«Можливо і писали звернення, але  я ж не Цезар, аби все пам’ятати. Треба звертатись до сертифікованої лабораторії та провести дослідження, аби підтвердити, що забруднення справді існує. У цьому я готовий допомогти і посприяти, нехай звертаються», — прокоментував він INSIDER

Голова підкомітету депутат Ярослав Москаленко, якого було вирішено делегувати для співпраці із комісією, розповів INSID, що направив листа до прем’єр-міністра Яценюка з проханням про надання доручень відповідним міністерствам щодо вжиття конкретних заходів з мінімізації наслідків пожежі.

1c48d08-17a1e7c-brsm222
«Але, на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 10.08.2015 профільні міністерства не надали конкретної інформації щодо вжитих заходів. Зокрема, Міністерство охорони здоров’я України підтвердило, що є розбіжності в лабораторних дослідженнях проведених Держсанепідслужби України та Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва щодо перевищення ГДК по бенз(а)пірену у зразках ґрунту. Більше того, для надання експертно-технічної підтримки оцінки ризику для здоров’я населення, яке проживає та знаходиться під експозицією впливу забруднюючих речовин від пожежі, що сталася на нафтобазі, Держсанепідслужба України звернулася до Представництва ВООЗ в Україні», — каже Москаленко.

«Водночас мінприроди України не надало інформацію щодо облаштування спостережних свердловин для моніторингу стану підземних вод в зоні надзвичайної ситуації, використання достатньої кількості сорбентів для ліквідації забруднення водних поверхонь та ґрунту. Натомість вони повідомилли, що Держекоінспекція України постійно проводить спостереження екологічного стану в зоні пожежі та не спостерігає перевищень ГДК», — розповів депутат.

Без відповідей залишились і звернення до Міністерства соціальної політики України та Київської обласної державної адміністрації.

«На сьогодні остаточної редакції затвердженого Комплексного плану до ДСНС України та на мій офіційний запит від Мінприроди України не надходило. Невідомо, хто буде вивозити залишки пально-мастильних матеріалів, яку кількість потрібно сорбентів, біодеструкторів для подальшої ліквідації розливів нафтопродуктів, і основне – втрачено час,  п’ять місяців», зазначає Москаленко.

Цікаво, що Міністерство екології не оприлюднює результати досліджень щодо стану  підземних вод у зоні впливу наслідків пожежі на нафтобазі. 22 вересня 2015 року відбулось засідання Комітету громадської ради при Мінприроди України з питань екологічної безпеки та експертизи, де було обговорено звіт за результатами громадської оцінки впливів на довкілля внаслідок пожежі на території нафтобази, який оприлюднено на сайті міністерства.

Експертна комісія, яка була створена при Комітеті громадської ради стверджує про»екологічну безпечність території зони впливу пожежі для об’єктів довкілля, здоров’я людей  відсутність завданої шкоди, як наслідок   пожежі, для екологічних складових територій, прилеглих до нафтобази, і регіону в цілому…».

На думку Юрія Берези, «таким чином, влада замовчує наслідки пожежі на нафтобазі», намагаючись зняти з себе відповідальність.

«Сорбенту було завезено лише 5 тон, хоча мали б тон 800, не менше. Досі не вивезені    ґрунти,  горіле обладнання на яке випадають дощі, хоча Урядова комісія завершила роботу. Ґрунтові води в які очевидно, уже потрапили хімікати, течуть до військового містечка, що розташоване неподалік нафтобази, далі у центр Василькова, далі у річку Стугну, що є притокою Дніпра. Додайте сюди той факт, що у місті не працюють очисні  споруди…. Нас врятувало те, що зима доволі тепла, а осінь не була дощовою, тому ще маємо трохи часу для дії».

 

Забруднення ґрунту, вважають екологи, основний наслідок пожежі, адже вода і піна, якими гасили пожежу, розчинили нафтопродукти, які потім проникли в  землю.

«Дослідження екологів, яке проводилося через кілька днів після початку пожежі недалеко від нафтобази, показало проникнення на 50 см у ґрунт продуктів горіння. Минуло уже достатньо часу.  Загроза забруднення ґрунтових вод зберігається, поки невідомо, чи будуть забруднені підземні пласти», — прокоментувала Тетяна Тимочко.

Ще один негативний показник подій, що відбулись влітку на Київщині, каже еколог, – неспроможність України своєчасно протистояти екологічним катастрофам. Так, одразу після початку пожежі територію бази потрібно було обробляти адсорбентом, щоб не допустити потрапляння продуктів горіння в ґрунт. Натомість лише в неділю (14 червня –ред.), було заявлено про плани обробки.

«Власне тоді це уже були — мертвому припарки та слід було застосовувати інші заходи з рекультивації земель. Дивно, адже Україна – країна, де сталась Чорнобильска трагедія і очевидно вона нас так нічому і не навчила», —  підсумувала Тимочко.

 

INSIDER

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *