Чому уряд ховає газовий баланс?

холодНовий опалювальний сезон готує нам нові неприємні сюрпризи. Комунальні підприємства не мають ні грошей на придбання газу для виробництва тепла та гарячої води, ні ясності, хто ж постачатиме паливо.

«Підприємства тепло-комунальної енергетики (ТКЕ) не знають, що буде через місяць, тобто, коли розпочнеться опалювальний сезон. Хто постачатиме газ, на яких умовах? А чи знову подача газу здійснюватиметься в ручному режимі: тобі дам, а тобі – не дам, бо в тебе більший борг за газ. Чи, можливо, вийде урядова постанова , яка зобов’яже «Нафтогаз України» з настанням холодів постачати газ всім комунальним підприємствам», — говорить президент асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук.

Нині комунальні підприємства залишилися без обігових коштів, змушені працювати за 3-4 денним графіком, не мають коштів на виплату зарплати працівникам. «В результаті на багатьох підприємствах склалася передстрайкова ситуація», — повідомив Арсентій Блащук. І це – напередодні опалювального сезону.

Парадоксально, але, не зважаючи на різке зростання комунальних тарифів та цін на газ для споживачів, борг виробників тепла та гарячої води (ТКЕ) за газ на початок вересня 2015 року перед «Нафтогазом України» сягнув майже 15 млрд грн (борг разом з промисловими споживачами – 20,7 млрд грн.). Найбільший боржник – столична компанія ПАТ «Київенерго» — 2,5 млрд грн, з яких 1,6 млрд – борг за газ, спожитий цього року.

А все тому, що з комунальниками не повністю розраховуються не лише прості українці, але й бюджетні організації – школи, лікарні, дитячі садочки, яким в бюджеті повинні передбачатися належні суми на оплату послуг ЖКГ.

Споживачі не повністю розраховуються за спожиті комунальні послуги, відповідно комунальні підприємства нарощують газову заборгованість. З настанням холодів криза неплатежів погіршиться в рази, адже справжній удар по своїх кишенях споживачі відчують на початку листопада, коли отримають перші платіжки за новий опалювальний сезон. Тобто, восени вступлять в дію підвищені навесні в 3-6 разів ціни на енергоносії. Прогнози невтішні: борговий маховик запрацює з новою силою.

Відповідно, різко зростуть газові борги ТКЕ перед НАК «Нафтогаз України», тоді як вже зараз компанія не має коштів на придбання газу для закачування в підземні сховища (вони наполовину порожні) на проходження зимового опалювального сезону та забезпечення надійного транзиту російського газу до європейських країн. Тому закачування відбувається з величезним відставанням: до початку опалювального сезону обіцяли накопичити 19 млрд кубометрів, а тепер керівництво «Нафтогазу» сподівається до 15 жовтня закачати хоч би 16 мільярдів.

Внутрішні газові борги змушують Україну брати нові позики у європейських кредиторів – до кінця вересня рада директорів ЄБРР розгляне можливість виділити кредит на закупівлю газу на суму $300 млн. Ще $200 млн «Нафтогаз» розраховує отримати від МФК. В разі, якщо ці кошти будуть надані, Україна зможе на умовах передоплати купити ще й російський газ. А поки що ми імпортуємо газ лише з країн ЄС, але цього не достатньо.

Так виглядає комунально-газова проблема України, але якщо зануритися трохи глибше, відразу постає проблема маніпуляцій з газовим балансом.

 

Уряд маніпулює газовим балансом?
Чи вистачить газу на зиму? «Ми постійно чуємо різні цифри. Можливо, нам забагато робити запас в 19 млрд кубометрів? Можливо, нам потрібно менше імпортувати дорогого газу? Щоб отримати відповіді на ці запитання, уряд спочатку повинен оприлюднити фактичний баланс газу за 8 місяців цього року», — заявила народний депутат Альона Бабак 8 вересня на круглому столі «Сто днів до зими».

Альона Бабак — заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, але і вона не може отримати від уряду інформацію про фактичний баланс газу, хоча такі дані уряд повинен оприлюднювати щомісяця або щокварталу. «Все тому, що відсутня державницька політика в комунально-газових проблемах. В квітні, коли піднялися ціни на газ, уряд заявив, що буде використовувати інструмент, який називається баланс виробництва та розподілу газу в Україні — для того, щоб переглядати ціни і тарифи в разі, якщо змінюватимуться умови на ринку газу», — нагадала Альона Бабак.

Баланс виробництва й розподілу газу повинен містити інформацію про те, скільки газу видобуто в Україні (а вартість українського палива в 7-10 разів нижча від імпортного), скільки імпортовано, а також скільки газу розподілено щоквартально. Цей документ мав би затверджуватися постановою КМ, але цього не сталося навіть після зробленої урядом заяви.

Уряд обіцяв запровадити перегляд балансу газу з урахуванням факту його споживання. «Вже пройшло 8 місяців. Лише за перший квартал минулого опалювального сезону, тобто, за січень-березень 2015 р, споживання газу населенням скоротилося на 10% порівняно з обсягом, затвердженим постановою КМ щодо виробництва й розподілу газу. Це означає, що нам менше можна купувати дорогого імпортного газу, адже ми маємо власний видобуток. Тому влітку нам повинні були нараховувати за газ дещо менші суми, ніж нараховували раніше», — повідомила Альона Бабак.

До речі, за 8 місяців Україна скоротила споживання газу на 21,6 % (на 5,3 млрд куб м) порівняно з аналогічним періодом 2014 року – до 19,3 млрд куб м, — повідомляє Міненерговугілля.

Цікаві дані щодо імпорту газу – за 6 місяців обсяги скоротилися на 30,5% (на 4,4 млрд куб м) – до 10 млрд кубометрів. Але обіцяного урядом перерахування цін на газ і тарифів на комунальні послуги споживачі так і не дочекалися.

Тож не дивно, що Юлія Тимошенко звернулася до Генеральної прокуратури з приводу встановлених тарифів на газ та інші послуги ЖКГ, які вона вважає завищеними. “Спеціальна робоча група у Верховній Раді зробила висновок про те, що встановлені тарифи на тепло й інші послуги є вкрай завищеними… Я підготувала звернення до Генеральної прокуратури, у мене в руках заява про злочин, який скоїли високопосадовці, які безпосередньо приймали участь у формуванні не обґрунтованих тарифів на тепло і ціни на газ для населення України”, — заявила Тимошенко.

Цілком зрозуміло, чому уряд не збирається оприлюднювати баланс газу, адже це могло б стати підставою для перерахування тарифів. Звісно, комусь не вигідно створювати прозорі стосунки споживачів з монопольними постачальниками тепла, газу, води та електроенергії, адже тоді будуть виявлені додаткові резерви для стримування тарифів від зростання.

Економічно необґрунтовані тарифи – джерело для корупції
Потужним джерелом для розвитку корупції в комунально-газових стосунках давно стали державні субвенції на погашення комунальним підприємствам різниці в тарифах, що виникає внаслідок встановлення економічно необґрунтованих тарифів.

В 2014 році в державній скарбниці було передбачено субвенції на суму 13,8 мільярда гривень (з урахуванням боргів за попередні роки). Цих коштів не вистачило, тому на початок 2015 року держава заборгувала комунальним підприємствам 5,5 млрд грн.

Але, з огляду на те, що в бюджеті 2015 року на субвенції виділено лише 2,9 млрд грн, стає очевидним, що борги всім комунальникам погасити не вдасться. Тому залишок в 2,6 млрд грн, схоже, перекочує в бюджет 2016 року – плюс до цієї суми додадуться цьогорічні борги.

В чому ж секрет корупційних схем? Цікаву інформацію з цього приводу автору якось видав один з колишніх керівників підприємств ЖКГ: «Щоб списати борги за газ, нам доводилося віддавати 10% «відкатів» компанії «Нафтогаз України». Якщо наш борг за газ сягав 200 млн грн., то 20 млн нам доводилося заносити «кешем», і лише тоді газовики списували наші борги. Де ж взяти цей кеш? Нам доводилося брати ці гроші з платежів населення. Саме тому в нас діряві труби, повністю амортизовані котли та інша техніка».

Як правило, такі схеми «кришують» зверху, отримуючи не малу частку «відкатів». Говорити про те, що корупцію в ЖКГ повністю ліквідовано, мабуть, зарано, адже «наглядачам» не вигідно «різати курку, що несе золоті яйця».

На вищезгаданому круглому столі комунальники знову заявили, що чинні тарифи на послуги ЖКГ лише на 90% відшкодовують собівартість їх виробництва, але завбачно попередили, що підвищення тарифів поки не планується. Отже, тому й державні субвенції в бюджеті на 2016 рік мають бути передбачені.

Але інформація про економічно необґрунтовані тарифи просто шокує, адже не встигли українці отямитися від удару по гаманцях в зв’язку з різким підвищенням тарифів на комунальні послуги протягом останнього року, як тут же виявилося, що чинні тарифи знову не покривають собівартість їх виробництва.

Цілком очевидно, що це штучно вигадана проблема, адже не всі комунальні підприємства затверджують у державного регулятора свої інвестиційні програми розвитку, завдяки яким можна було б суттєво зменшувати втрати в теплових мережах – а вони в декілька разів вищі встановленої норми. Ліквідувати цю «чорну діру» ніхто не поспішає.

За даними НКРЕКП, з 181 комунального підприємства-ліцензіата — 127 не мають таких програм. А це не сприяє встановленню об’єктивно обґрунтованих тарифів, які напряму впливають на економічний стан підприємств.

Тому борги внаслідок різниці в тарифах продовжують накопичуватися далі. Водночас комунальні підприємства множать свої борги за газ компанії «Нафтогаз України». Остання знайшла спосіб, як нажитися на цих боргах.

Фінансові санкції на державні субсидії
Цілком очевидно, що наявність невідшкодованої різниці у тарифах з державного бюджету, вимагає від уряду прийняти рішення про заборону «Нафтогазу» штрафувати на цю суму і виставляти санкції комунальним підприємствам. Але «Нафтогаз України» штрафує комунальні підприємства.

«Якщо держава прийняла таку політику, що не буде встановлювати тариф на рівні економічно обґрунтованих витрат, і сказала, що мусить за це дати різницю у тарифах, але не дала, яке право вона має іншою рукою дозволити іншому підприємству накладати штрафні санкції, які лягають тягарем на платника податку?», – заявила Бабак.

Штрафи сягають 10% від суми накопиченого боргу, які, до речі, вимірюються десятками мільйонів гривень. Хто ж повинен сплачувати ці штрафи, виконуючи судові рішення? З огляду на те, що власником комунальних підприємств є територіальні громади, то й штрафи доводиться платити з місцевих бюджетів, які наповнюють платники податків. Отже, враховуючи штрафні санкції, споживачі двічі платять за спожиті послуги.

Але ні Міненерговугілля, ні НАК «Нафтогаз України» не планують виключати з типових договорів з комунальними підприємствами норму про штрафні санкції. Депутати планують ліквідувати таке непорозуміння законодавчим шляхом – відповідний законопроект №2706 вже зареєстровано у парламенті – планується заборонити нарахування штрафних санкцій до повного погашення державою своїх боргів перед комунальними підприємствами.

І хоча депутати стверджують, що штрафні санкції «Нафтогаз» почав застосовувати нещодавно, насправді це розпочалося декілька років тому. Історія досить цікава.

Стосунки між газовиками в особі «Нафтогаз України» та комунальними підприємствами регулював типовий договір, затверджений Кабінетом Міністрів. Але за допомогою хитрих махінацій спільно з урядовцями, чотири роки тому «Нафтогаз» ініціював зміни в типовий договір, обклавши комунальників санкціями.

Загальна сума нарахованих штрафних санкцій вже сягає декількох мільярдів гривень — ці гроші через суди «Нафтогаз» «вибиває» у комунальників, а платить за все – кінцевий споживач, він же – платник податків.

Лише завдяки ліквідації корупційних схем, які дозволяють щороку спрямовувати у власні кишені газовиків та комунальників мільярди гривень, можна говорити про встановлення «прозорих» тарифів для споживачів.

 

Наталка Прудка, для «Главкома»

Также будет интересно почитать:

Новости партнеров:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *